При дослідженні і розробці технологій механічної обробки активно розвивалося наукове співробітництво з вченими і фахівцями України (Житомирський державний технологічний університет, Луцький національний технічний університет, Національний авіаційний університет, Національний технічний університет України "КПІ", Національний технічний університет "ХПІ", Одеський національний політехнічний університет , Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" та ін.), Росії (Брянський державний технічний університет, Московський державний технічний університет ім. Н.Е. Баумана, Псковський технологічний інститут, Московський технологічний університет "Станкін", Хабаровський технічний університет та ін.), Білорусі (Білоруський національний політехнічний університет, Концерн порошкової металургії, Полоцький державний університет та ін.), Югославії (Белградський університет), Німеччини (Гамбурзький інститут технічної інформації, Штуттгартский університет), Швейцарії (Академія технологічних наук).

У 1989-1990 р.р. у відділі стажувався магістр Машинобудівного факультету Белградського університету Л. Танович, який займався дослідженнями алмазного шліфування ріжучої мінералокераміки. За результатами досліджень він в 1991 році захистив докторську дисертацію і опублікував монографію "Rezna keramika: osobine, dobijanje i obrada bruљenjem" .- Beograd: Maљinski fakultet, JUPITER Zajednica, 1992. - 177 s.

Фото 4. Співробітники Інституту з гостями з Белградського університету: зліва направо - зав. відділом зарубіжних зв"язків ІНМ Б.Є. Лушпенко, дійсний член СІРП, проф. М. Калайджіч, зав. відділом № 18 ІНМ, проф. Е.В. Рижов, зав. кафедрою Бєлградського університету, дійсний член СІРП, проф. В. Мілачіч, заст. директора ІНМ, чл.-кор. АН УРСР П.С. Кислий, магістр Л. Танович, с. н. с. відділу № 18 ІНМ В. А. Рибіцький.

 

Науково-дослідні роботи, що проводяться у відділі, виконувалися на замовлення промислових підприємств міст Вінниці, Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва, Кривого Рогу, Луцька, Львова, Маріуполя, Миколаєва, Одеси, Севастополя, Харкова та ін. (ВАТ "Медапаратура", Концерн " Азовмаш", МК "Азовсталь", ВАТ "Більшовик", ВАТ "Днепротяжбуммаш", ПО "Зоря", Київський мотоциклетний завод, Київські авторемонтні заводи, МК "Криворіжсталь", завод ім. І. Лепсе, ВАТ "Мотор-Січ", завод "Поршень", Севастопольський морський завод, СКБ алмазно-розточувальних верстатів, та ін.). Результати цих робіт дозволили розширити застосування інструментів з НТМ, створених в ІНМ, на підприємствах країн СНД - Росії (Барнаул, Брянськ, Магадан, Мирний, Нижній Тагіл, Омськ, Рибінськ, Самара, Череповець, Хабаровськ, Якутськ та ін.), Білорусі ( Жодіно, Мінськ, Полоцьк та ін.), Узбекистану (Навої, Самарканд та ін.), Казахстану (Караганда та ін.).

Наукову роботу співробітники відділу успішно поєднували і поєднують з науково-організаційною, педагогічною та громадською діяльністю. Активно популяризувалося науковий напрямок з технологічного управління якістю та експлуатаційними показниками машин, проводилися наради і конференції за вказаним напрямом в Києві, Севастополі, Миколаєві, Харкові, Одесі, Запоріжжі та ін. містах. Провідні співробітники відділу виступали з лекціями і доповідями з питань технологічного управління якістю та експлуатаційними властивостями деталей машин при фізико-механічній обробці перед вченими і виробничниками в Україні і за кордоном.

 

У період з 1979 по 2023 р.р. співробітниками відділу № 18 отримано понад 100 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.

За час існування відділу підготовлено 21 кандидата технічних наук (Гончаренко Ю.М., 1983; Лавриненко В.І., 1983; Дудник Н.Г, 1983; Гуцаленко О.Г., 1984; Дегтяренко С.М., 1985; Мановіцький А.С., 1985; Подопригора Г.А., 1986: Клименко С.А., 1986; Солод В.Ю, 1989; Дальник П.Є., 1990; Полонський Л.Г., 1991; Лещинський В.С., 1994; Потьомкін М.М., 1996; Мельнійчук Ю.А., 2002; Бурикін В.В., 2004; Копєйкіна М.Ю., 2008; Найденко А.Г., 2009; Манохін А.С., 2009; Осадчий А.А., 2013; Клименко С.Ан., 2015; Чумак А.О., 2022) і доктор технічних наук (Клименко С.А., 1999).

В 2004 р. д.т.н. Л.Н. Девін, в 2006 р. д.т.н. С.А. Клименко присвоєно вчене знання «професор», в 2011 р. к.т.н. Копєйкіної М.Ю. и к.т.н. Мельнійчуку Ю.О. – «старший науковий співробітник», в 2020 р. к.т.н. Манохіну А.С., в 2022 р. к.т.н. Клименко С.А – «старший дослідник».

Д.т.н., проф. Л.М. Девін нагороджений медаллю Національної академії педагогічних наук України "Ушинський Н.Д.".

Д.т.н., проф. С.А. Клименко обраний Почесним професором кафедри інтегрованих технологій машинобудування НТУ України «КПІ» (2012), Почесним доктором Донбаської державної машинобудівної академії (2018).

В 2003 р. С.А. Клименко обраний дійсним членом (академіком) Академії технологічних наук України, в 2021 р. – членом-кореспондентом Національної академії наук України.

Співробітники відділу - лауреати Державної премії УРСР і України: к.т.н., с.н.с. В.А Рибіцький – за впровадження технології заточки інструменту на заводі ім. І. Лепсе; к.т.н., с.н.с. А.А. Шепелєв та к.т.н., с.н.с. Е.С. Аліханян – за розробку та впровадження в промисловості переривчастих алмазно-абразивних інструментів; д.т.н., проф. Л.Н. Девін – за розробку і впровадження способів неруйнівного контролю і технологій технічної діагностики машинобудівного і нафтогазового обладнання; д.т.н., проф. С.А. Клименко – за роботи в області високоточної механічної обробки; к.т.н., с.н.с. Ю.А. Мельнійчук – за розробку інструментів і технологій обробки великогабаритних виробів; к.т.н., с.н.с. М.Ю. Копєйкіна – за роботу зі створення та використання інструментів з захисними покриттями.

К.т.н. А.С. Манохін, к.т.н. А.Г. Найденко, к.т.н. С.Ан. Клименко – лауреати премії Президента України для молодих вчених. К.т.н. С. Ан. Клименко – лауреат премії Верховної Ради України для молодих вчених.