Розроблено методи вирощування монокристалів алмазу типів Ib, IIa і IIb в області термодинамічної стабільності, які забезпечують контрольоване входження домішок азоту і бору в кристалічну структуру та дають можливість варіювати електрофізичні властивості таким чином, щоб вирощені алмази були придатними для виготовлення активних і пасивних компонентів електронних приладів. У порівнянні з кремнієм, такі алмази спроможні витримувати в 5·10³ разів більшу густину струму і в 30 разів вищу експлуатаційну напругу, та мають стійкість щодо впливу екстремально  високих температур і концентрованого іонізуючого випромінювання.

    Оскільки електрофізичні властивості будь-якого матеріалу є структурно залежними, вченими було визначено та оптимізували склад розчинників, необхідний для вирощування досконалих, бездефектних монокристалів, розроблено алгоритми і циклограми ростового процесу, на сам кінець,  отримано дослідні, структурно досконалі, нелеговані і легованих бором (10¹⁸ - 10²⁰ см^-3), монокристалічні зразки розміром до 20 мм, які вирізняються мінімальним вмістом неконтрольованих домішок і структурних дефектів і мають густину дислокацій не більше 1×10³ см^-2. Було також визначено, що головною причиною розбіжності вольт-амперних характеристик монокристалів алмазу є їх секторальна неоднорідність, відповідно, знайдено умови формування односекторних зон росту 100, 111 і 113, з яких можна виготовити плоскопаралельні пластинки розмірами близько 1×1 см² і товщиною 0,3 – 0,8 мм,  тобто так звані вертикальні p+/- діоди Шотткі. Для того, щоб не відбувалось зменшення висоти потенціального бар’єру та збільшені струмів витоку, обумовлених дефектами поверхні кристалів та формуванням омічних контактів, односекторні алмазні пластинки, вирізані з крупних монокристалів, піддаються механічному поліруванню, обробці у киснево-водневій плазмі до середньостатистичної величини шорсткості робочої поверхні в декілька нанометрів.

 Наявна в інституті сучасна техніка високих тисків дозволяє проводити процес вирощування таких крупних, а, головне, структурно досконалих монокристалів алмазу, з використанням ростових комірок об’ємом 200 см³ і більше та підвищеною продуктивністю вирощування за один цикл. Таким чином, вбачаються перспективи широкого використання синтетичних алмазів, які раніше асоціювались переважно з інструментальним виробництвом,  в твердотільній силовій електроніці, наприклад, потужних НВЧ приладах, високочастотних радарах, радіаційних і хімічних детекторах тощо.

Автори розробки -  Івахненко С.О. і Лисаковський В.В.

Після цього вуглецеву тканину на 15 хв. занурюють в срібну суспензію, накладаючи ультразвук, який інтенсифікує процеси сорбції, внаслідок чого наночастинки срібла адсорбуються поруватою структурою вуглецевої матриці та утворюють агломерати на поверхні волокон. І, оскільки утримання наночастинок на внутрішніх поверхнях мезопор здійснюється за рахунок капілярних сил, які в десятки разів перевищують всі інші сили, відповідальні за адгезію, то срібло напрочуд довго може зберігатися всередині АВВНМ без погіршення бактерицидних властивостей.

Автори розробки - Сергєєв В.П., Логінова О.Б., Кістерська Л.Д., Бошицька Н.В., Кліпов В.Д.

  Розроблено технологію та інструменти для фінішної механічної обробки деталей, які в умовах ремонтних підприємств відновлюються наплавкою. Зазвичай доведення таких деталей до заданих кресленням розмірів стикається з труднощами, оскільки нестабільність хімічного складу і властивостей наплавленого матеріалу, наявність на наплавленій поверхні макро- і мікронерівностей зумовлюють нестабільність процесу взаємодії з інструментом, негативно впливають на показники його працездатності, характеристики точності обробки та якості поверхні. Тож, для ручної механічної обробки деталей, наплавлених сплавами високої твердості, запропоновано шліфувальні круги і шліфувальні головки з рубін-корунду та спеціальні головки з порошків синтетичного алмазу на гальванічній зв’язці, які характеризуються підвищеною стійкістю до зношування та спротивом засалюванню. Визначено також, що оптимальні швидкості шліфування наплавлених деталей абразивним інструментом мають складати 20-28×10³ об/хв., а алмазним, відповідно, 10-17,5×10³ об/хв.

     Шліфувальні круги із хромистого електрокорунду, наприклад, продемонстрували високу ефективність обробки при плоскому шліфуванні зносостійких поверхонь спеціальних штампів, наплавлених сплавом CastoDur N 9060, до заданої шорсткості наплавленої поверхні виробів Ra 1,32. Випробування розроблених інструментів і технології в умовах Луцького ремонтного заводу «Мотор» показало, що вони дозволяють отримати задану якість поверхні та точність виготовлення деталей авіаційних двигунів, а також забезпечують підвищення продуктивності обробки деталей, наплавлених жароміцними сплавами ЖС6 та ЖС32, в 1,5–1,7 разів у порівнянні з інструментами, які сьогодні використовуються на підприємстві.

Автори розробки - Клименко С.А., Рябченко С. В., Копєйкіна М.Ю.