У період з 1979 по 1997 р.р. у відділі були закладені основи і проведено великий комплекс робіт з нового напрямку в технології машинобудування - триботехнології. Встановлено зв"язок параметрів поверхні з її міцністю при терті, що визначає зносостійкість металів, а також при оцінці контактної жорсткості і фреттінгостійкості.

Особливу увагу приділено комплексній, інтегральної оцінці стану і властивостей поверхневого шару. Показаний характер його зміни при зношуванні, встановлена необхідність забезпечення оптимальних значень параметрів стану поверхні, що в значній мірі сприяють скороченню процесу приробітки і збільшення зносостійкості поверхонь.

З огляду на унікальні можливості ІНМ НАН України, проведені поглиблені теоретичні та експериментальні дослідження з розробки технологій механічної обробки з використанням інструментів з НТМ. Встановлено зв"язок умов обробки з параметрами якості поверхні, обробленої цими інструментами.

Дослідження дозволили розширити діапазон раціонального застосування традиційних методів обробки (точіння, шліфування, хонінгування, суперфінішування, поверхневе пластичне деформування), розробити і вдосконалити ефективні комбіновані методи фізико-механічної обробки - електромеханічної, магнітно-абразивної, плазменно-механічної, алмазно-електроерозійного шліфування та ін .

Розроблено високоефективні технології обробки деталей з покриттями високої твердості при використанні інструментів з надтвердих матеріалів.

 

Протягом ряду років в лабораторії № 18 "Випробувань алмазно-абразивного інструменту", а з 1979 р - в складі відділу № 18, Центральна випробувальна станція виконувала:

• дослідження експлуатаційних властивостей синтетичних алмазів, інструменту з них, що випускається Досвідченим заводом ІНМ, Полтавським заводом штучних алмазів і спеціалізованими підприємствами країни;
• розробки рекомендацій щодо підвищення якості алмазного інструменту до рівня кращих закордонних фірм;
• розробки нормативних показників алмазно-абразивного інструменту.

 

У лабораторії 18/1 був виконаний комплекс науково-дослідних робіт, серед яких значний інтерес представляють:

• Розробка та освоєння технології автоматизованої алмазної заточки твердосплавних різців загального призначення в умовах масового їх виробництва, що забезпечує підвищення продуктивності заточування в 1,5 рази, стійкості і терміну служби різців на 20% в порівнянні з діючою технологією (Захаренко І.П., Шепелєв А.А.);
• створення інструменту з синтетичних надтвердих матеріалів і розробка високоефективних технологічних процесів профільного шліфування і заточування свердел, фрез, розгорток діаметром до 10 мм, що випускаються в масовому виробництві і забезпечують підвищення продуктивності обробки в 1,3-1,5 рази (Захаренко І.П.) ;
• дослідження, розробка і проведення дослідно-промислових випробувань процесів обробки надтвердими матеріалами інструменту з безвольфрамових твердих сплавів та інших важкооброблюваних матеріалів з суміщенням механічного і спрямованого фізико-хімічного впливу (Захаренко І.П., Лавриненко В.І., Савченко Ю.Я., Шепелєв А.А.).
• Проведено структурні дослідження і обгрунтування критеріїв зносостійкості плівкових покриттів з надтвердих матеріалів і плівок, створених різними технологічними методами (Лавриненко В.І.).

 

В результаті виконання робіт з теми "Дослідження закономірності прецизійної алмазної обробки зносо- і корозійностійкої гетерофазной кераміки", виявлено закономірності отримання нових матеріалів на основі карбідів бору, хрому та інших хімічних елементів, що відповідають функціональним вимогам до пари тертя "куля-сідло" клапанів високого тиску. Розроблено конструкції пар тертя "куля-сідло" з гетерофазних матеріалів, що мають високі експлуатаційні показники, і пристроїв для їх виготовлення і випробувань (Пасічний О.О., Шепелєв А.А.).

 

Співробітниками лабораторії 18/2 були проведені роботи з:

• розробки та освоєнню в дослідно-промислових умовах процесу шліфування лезвійного інструменту з ПНТМ, що забезпечує підвищення продуктивності праці в 1,5 рази, і поліпшення якості обробки (Гриценко Е.І., Епштейн В.М.);
• дослідження впливу високочастотного лазерного випромінювання і алмазно-абразивної обробки на якість ріжучих пластин з ПНТМ (Гриценко Е.І., Дальник П.Є., Фефілат"єв Н.В.);
• дослідження умов отримання, фізико-механічних та експлуатаційних властивостей алмазно-твердосплавних пластин для лезвійного інструменту (Епштейн В.М.).

 

Глибокі дослідження процесу стружкоутворення і механіки контактної взаємодії інструменту з оброблюваним матеріалом при лезвійній обробці були виконані А.А. Виноградовим. Результати робіт лягли в основу створення нових високоефективних конструкцій свердел, і технологій свердління отворів в важкооброблюваних матеріалах.

 

У лабораторії проведено комплекс робіт з дослідження фізико-механічних основ обробки і закономірностей зносу лезвійного інструменту на основі КНБ при різанні сталей, кольорових металів та їх сплавів:

• дослідження фізико-хімії контактної взаємодії в системі "інструментальний матеріал на основі КНБ - опрацьований матеріал - навколишнє середовище" (Клименко С.А.);
• дослідження зносу полікристалічних інструментальних матеріалів на основі КНБ при точінні сталей з метою визначення шляхів управління їх працездатністю в лезовому інструменті, в тому числі з ріжучими багатогранними поворотними пластинами (Гриценко Е.І., Дальник П.Є., Клименко С.А., Муковоз Ю.А.);
• дослідження зносу інструменту, оснащеного АТП, при обробці силумінових сплавів (Вінніков Н.П., Никифоров Г.С. Епштейн В.М.);
• дослідження впливу співвідношення твердості інструмента і поверхнею шару зміцнених сталей на їх оброблюваність (Клименко С.А.).

 

Читати далі>>>