Головна
Ювілеї
Про Нас
Новини
Історія
Наука
Захист дисертацій
Видання
Результати
Вакансії
+ Відділи : Відділ №1
Відділ №3
Відділ №4
Відділ №6
Відділ №7
Відділ №9
Відділ №11
Відділ №13
Відділ №14
Відділ №18
Відділ №20
Відділ №22
Рада молодих вчених
Науково-організаційний відділ
Керівництво Інституту
АЛКОН
Виробництво
Інвестиції
Міжвідомча рада
НАЙБІЛЬШ ВАГОМІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНСТИТУТУ НАДТВЕРДИХ МАТЕРІАЛІВ ІМ. В.М. БАКУЛЯ НАН УКРАЇНИ ЗА 2017 РІК
Інформація по закупівлях на 2016 рік
e-mail
Пошукова система по науковим документам ІНМ
"СВЕРХТВЁРДЫЕ МАТЕРИАЛЫ"
Бібліотека
XXI Міжнародна конференція
X конференція молодих вчених та спеціалістів
Обладнання центру
Положення
Контакти
Порядок оформлення заявок

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Співробітники групи хонінгування продовжили дослідження в галузі вдосконалення технології обробки прецизійних отворів в деталях з високоміцних чавунів, сирих і термооброблених сталей в автомобільній, тракторній і ін. галузях машинобудування України та інших країн СНД, розпочаті у відділі № 3 під керівництвом д.т.н. , проф. І.Х. Чеповецького. До теперішнього часу проводяться роботи по підвищенню технічного рівня двигунів внутрішнього згоряння, а також гільз компресорів шляхом, застосування технологій плосковершинного і антифрикційного плосковершинного хонінгування, антифрикційно-деформаційної і антифрикційно-зміцнюючої обробки з одночасним шаржуванням поверхонь зернами НТМ. Для збільшення задіростійкості гільз форсованих тракторних і комбайнових дизелів, розроблена триботехнологія равновершинного алмазного хонінгування з фіксованою фосфатаціею (Будник С.Н., Стрижаков В.Л.).

В результаті проведених досліджень по обробці деталей паливної апаратури дизельних двигунів внутрішнього згоряння з термообработанной стали ШХ 15, розроблена концепція і технологія підвищення зносостійкості прецизійних пар тертя в процесі фінішного алмазного хонінгування і доведення із застосуванням спеціальних мастильно-охолоджуючих технологічних середовищ (Рижов Ю.Е.).

Виконаний комплекс досліджень дозволив розробити наукові основи створення ефективних технологічних процесів з використанням фізико-механічних методів обробки та алмазного інструменту c метою досягнення необхідної якості і експлуатаційних властивостей деталей машин:

  • Л.Л.);
  • встановлені функції зв"язку середнього запасу міцності зерна і зносу кіл, стосовно до обробки важкооброблюваних матеріалів (нержавіючих сталей, титанових сплавів та ін.), що стало основою для розробки інженерної методики розрахунку зносу інструментів на стадії проектування (Мішнаевскій Л.Л., Рябченко С.В .);
  • Л.Л.);
  • встановлено, що між окремими параметрами шорсткості при алмазно-абразивній обробці існує кореляційний зв"язок, тобто технологічне забезпечення одного з них дає можливість отримати інші в заданих межах, що підтверджується значеннями парної кореляції між Rа та іншими параметрами шорсткості (Гуцаленко О.Г., Лавриненко В.І., Рибіцький В.А.);
  • виконане електронно-графічне дослідження поверхні алмазних кіл, підданих пластичній деформації, і це дозволило встановити, що пластична деформація алмазоносного шару не робить впливу на розподіл і орієнтацію в ньому алмазних зерен. Визначено глибину поверхневого шару матриці, що зазнала пластичного деформації. Завдяки цьому отримані вихідні дані і розроблено імітаційну модель пластично деформованого алмазного круга. Намічено шляхи підвищення пластичності і працездатності алмазного деформованого кола (Іцкович М.С.);
  • визначені закономірності формування фасонної поверхні твердосплавного резьбонарезного інструменту, що дозволило моделювати механізм формування шорсткості обробленої поверхні, і розробити нові технологічні процеси, що істотно поліпшують якість готового виробу (Іцкович М.С.);
  • в області лезвійної обробки інструментом з НТМ на підставі уявлень про формування мікрогеометрії обробленої поверхні з урахуванням особливостей пластичної деформації матеріалу перед ріжучим лезом інструменту, розроблені залежності для розрахунку параметрів мікрогеометрії поверхні, і створені конструкції інструментів, робота яких заснована на отриманих закономірностях (Клименко С.А.) ;
  • широкий комплекс фізико-хімічних і термодинамічних досліджень показав, що знос інструменту з ПСТМ на основі КНБ в діапазоні практично використовуваних режимів різання визначається хімічною взаємодією інструментального і оброблюваного матеріалів між собою, а так само з елементами навколишнього середовища (Клименко С.А.);
  • запропонована і обгрунтована концепція підвищення зносостійкості лезвійного інструменту, оснащеного ПСТМ на основі КНБ, при високошвидкісному точінні важкооброблюваних сплавів, яка заснована на зміні механізму зношування інструменту спрямованим створенням в зоні різання азотної середовища, що формується за рахунок дисоціації або вступу в реакцію з хімічними елементами оброблюваного сплаву, азотомістких компонентів інструментального композиту при термобаричних умовах процесу різання нижче, ніж температури, характерні для взаємодії з ними кубічного нітриду бору, додатково введених до складу композиту або захисного покриття азотомістких компонентів (Копєйкіна М.Ю., Клименко С.А.);
  • на основі вивчення закономірностей механіки і теплофізики контактної взаємодії в зоні обробки показана можливість високопродуктивного точіння (подача до 1 мм/об) деталей із загартованих сталей високої твердості методом косокутного різання безвершинним різцем з ПНТМ на основі КНБ (Манохін А.С., Клименко С.А.);
  • розроблений процес лезвійной обробки напилених зносостійких покриттів з аморфно-кристалічною структурою, що забезпечує збереження вихідного змісту аморфної фази в оброблюваному матеріалі, наявність якої обумовлює особливості протікання процесу обробки, а їх виявлення дозволило оцінити ефективність і перспективність застосування процесу лезової обробки (Мельничук Ю.А.) ;
  • запропонована характеристика оброблюваності різанням покриттів з аморфно-кристалічною структурою - фрактальну розмірність сукупності механічних властивостей матеріалу Ds, що комплексно визначає неоднорідність оброблюваного матеріалу, і дозволяє оцінити можливості щодо забезпечення необхідних параметрів стану поверхневого шару покриттів і прогнозувати стійкість різального інструменту (Мельничук Ю.А., Клименко С.А.);
  • встановлено, що з урахуванням умов обробки мікроточінням напівпровідникових матеріалів, зокрема кремнію і германію, за критерію працездатності різального інструменту за параметрами стійкості і шорсткості обробленої поверхні і показника, адаптивне управління яким дозволяє забезпечити необхідні показники процесу обробки, слід приймати величину питомої сили різання (Добровольський Г.Г.);
  • встановлено взаємозв"язок величини співвідношення тангенциальной і радіальної складових сили різання з величиною довжини шляху різання, довжини шляху різання з величиною ширини фаски зносу інструменту по задній поверхні, і зносу інструменту з шорсткістю обробленої поверхні при мікроточінні кремнію (Добровольський Г.Г.);
  • запропонована модель зони стружкоутворення зі змінною товщиною зрізу, представленої безліччю стрижнів, деформованих в результаті стиснення питомої силою стружкоутворення на кожній окремій ділянці передньої поверхні ріжучого клина. Сукупність безлічі ліній зсуву безлічі стрижнів становить поверхню зсуву, положення якої визначається змінним припуском і змінюється в залежності від товщини зрізу (Мановіцкій А.С.).

 

Читати далі>>>

На головну

Відділ № 18. Технологічного управління якістю обробки інструментами з НТМтдел № 18 Технологического управления качеством обработки инструментами из СТМ
Змінні багатогранні непереточувані пластини з полікристалічних надтвердих матеріалів (ПНТМ) на основі синтетичного алмазу (СА) і кубічного нітриду бору (КНБ), що випускаються відділом 18 *
Книги, що написані співробітниками відділу № 18
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Інститут Надтвердих Матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Україна, 04074, Київ, вул.Автозаводська, 2;
Тел.: (+38 044) 468-86-40 Факс: 468-86-25 www.ism.kiev.ua Е-mail: alcon@ism.kiev.ua