ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
- показано, що руйнування інструменту, оснащеного керамічним композитом ZrC-Al2O3, в умовах динамічного навантаження в процесі різання конструкційних матеріалів високої твердості, відбувається в результаті утворення та поширення тріщин, що розвиваються переважно по фазі Al2О3. Формування в композиті в процесі гарячого спікання ZrC та моноклинової модифікації ZrO2, обумовлює гальмування тріщин і їх розгалуження, що дозволяє підвищити продуктивність процесу обробки за рахунок збільшення перерізу зрізу (Мельнійчук Ю.А.);
- розроблена методика визначення оброблюваності зносостійких покриттів за критерієм зносостійкості алмазно-абразивного інструменту, що дозволяє значно скоротити витрати часу на проведення стійкісних випробувань, і аналітично визначити оптимальні умови шліфування деталей машин (Гуцаленко О.Г.);
- кореляційний аналіз різних параметрів стану поверхневого шару покриттів при лезвійній обробці показав, що для опису та управління станом поверхневого шару досить оперувати наступними характеристиками: середнім кроком нерівностей Sm, критерієм Комбалова-Крагельського D і максимальною величиною розтягують залишкових напружень I роду s + max (Клименко З.А., Рижов Е.В.);
- встановлено, що процес безвершинного точіння супроводжується структурно-фазовими перетвореннями в матеріалі поверхневого шару обробленого виробу - формуванням "білого" шару, товщина якого в западинах нерівностей до трьох разів більше в порівнянні з товщиною шару на вершинах нерівностей, і збільшенням твердості поверхневого шару, найбільша величина якого спостерігається в області вершин нерівностей, що пов"язано з аномальними пластичними деформаціями на краях контактного ділянки інструменту з оброблюваним виробом (Манохін А.С.);
- встановлені шляхи інтенсифікації алмазної обробки при дії електричних розрядів, пов"язаної з геометрією ріжучих зерен алмазних кіл, величиною їх виступання, відстанню між зернами, використанням фізичних ефектів, що поліпшують обробку (ударнохвильового процесів, вібраційних, теплових явищ), обробкою зі збільшеними довжинами зрізів (при глибинному алмазно-іскровому шліфуванні) (Гуцаленко О.Г., Корж Н.Я., Лавриненко В.І., Рибіцький В.А.);
- запропонована загальна математична модель, що включає імітаційне геометричне моделювання взаємодії шліфувального круга з оброблюваним матеріалом, моделювання шорсткості обробленої поверхні, стан ріжучої поверхні алмазного круга, взаємодії електричного розряду зі зрізаної стружкою і зв"язкою шліфувального круга (Лавриненко В.І., Потьомкін М.М.);
- показана можливість використання кріогенних охолоджуючих середовищ при обробці матеріалів, що мають високу міцність і пластичність, визначена область доцільного застосування зазначених середовищ з урахуванням шорсткості поверхні, що досягається при різанні (Рижов Е.В.).
Співробітниками групи, а потім лабораторії 18/17 виконані НДР з:
- розробки технології високоточної полірування оптичних деталей зі скла (Рогов В.В., Філатов Ю.Д.);
- розробки та освоєнню виробництва спеціального інструменту для декоративної фінішної обробки алюмосилікатних матеріалів з природних ресурсів України (Філатов Ю.Д.);
- алмазному мікроточенію виробів з полімерних композиційних і напівпровідникових матеріалів (Рогов В.В.).
У лабораторії 18/1 розроблений комплекс методів і обладнання для неруйнівного контролю твердих сплавів, полікристалів НТМ і композитів на їх основі. Створені системи діагностики і оцінки працездатності ріжучих інструментів з ПСТМ, створені широкосмугові датчики акустичної емісії для контролю стану різців в процесі чистової обробки алюмінієвих сплавів і загартованих сталей.
У відділі "Технологічного управління якістю обробки поверхні" на підставі функціонального системного аналізу предметної області "Механічна обробка інструментом з НТМ" та використання для умови проектування технологічних процесів методу багатокритеріальної оптимізації виробів машинобудівного виробництва, розроблена і реалізована система автоматизованого поопераційного проектування параметрично і структурно оптимізованих технологічних процесів з видачею режимів обробки, рекомендованого обладнання та інструменту для кожної операції технологічного процесу. Система дозволяє оптимізувати як технологічні процеси механічної обробки, які проектуються виходячи з заданих експлуатаційних властивостей елементів поверхні готового виробу, так і синтезовані на основі типових технологій (Карпусь А.Н., Коновалов Н.В., Рижов Е.В.).
В результаті виконання теми "Оцінка рівня, ефективності та прогнозування технологій обробки деталей машино- і приладобудування" (Гінзбург Б.І., Штільман О.І.) проведені наступні роботи:
- дані аналіз сучасного стану та оцінка перспектив розвитку НДДКР з розробки прогресивних технологій абразивної і лезвійної обробки деталей машино- і приладобудування інструментом з НТМ в країнах ближнього і далекого зарубіжжя. Розроблено прогноз фундаментальних і прикладних НДДКР зі створення прогресивних технологій обробки різних матеріалів інструментом з НТМ, та виявлено пріоритетні технології абразивної і лезвійной обробки;
- розроблені методичні принципи оцінки і прогнозування рівня технології. Вибрано критерії, показники і методи оцінки науково-технічного та техніко-економічного рівня технологій механічної обробки.
Крім того, співробітниками відділу була розроблена загальна концепція і методи комп"ютерного аналізу технологій, експлуатаційних властивостей НТМ і інструменту з них; проведена оцінка базових технологій обробки інструментом з НТМ; сформована база даних з базових і інноваційним технологіям обробки інструментом з НТМ (Шепелєв А.А., Штільман О.І.).
Співробітниками Науково-технологічного центру 18/2 (к.т.н. Муковоз Ю.А., к.т.н. Мельнійчук Ю.А. - завідувачі, Кудряков Г.П., Муковоз С.Ю. - провідні інженери, Муковоз В.С. - інженер, Терещенко А., Овчаренко - робочі) вдосконалено технологію механічної обробки непереточуваних багатогранних ріжучих пластин з полікристалічних надтвердих матеріалів на основі кубічного нітриду бору (кіборит, КТП, гетероніт, борсініт) і синтетичного алмазу (АТП) і за період 2005-2010 р.р. вироблено кілька тисяч пластин з форморозмірами за стандартом ISO 1032-85.