Головна
Про Нас
Новини
Історія
Наука
НАУКОВО-ОСВІТНІЙ ЦЕНТР ІНМ-НТУУ "КПІ"
Аспірантура
Захист дисертацій
Вчена рада
Видання
Результати
Вакансії
+ Відділи : Відділ №1
Відділ №3
Відділ №4
Відділ №6
Відділ №7
Відділ №9
Відділ №11
Відділ №13
Відділ №14
Відділ №18
Відділ №20
Відділ №22
Рада молодих вчених
Науково-організаційний відділ
Керівництво Інституту
Профспілка
АЛКОН
Виробництво
Інвестиції
НАЙБІЛЬШ ВАГОМІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНСТИТУТУ
Інформація про держ. закупівлі
e-mail
Пошукова система
"Надтверді матеріали"
Бібліотека
Конференції
Виставки
Обладнання центру
Контакти Центру
Порядок оформлення заявок

Випуск № 1, рік 2021

УДК 621.9:621.928.4

О. О. Шульженко, Т. О. Пріхна, Г. Д. Ільницька*, В. І. Лавріненко**, О. І. Боримський, О. М. Соколов, В. М. Ткач, В. В. Смоквина, І. М. Зайцева, В. В. Тимошенко
Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
*gil-ism@ukr.net
**lavrinenko@ism.kiev.ua
Порівняння розмірних, фізико-механічних та експлуатаційних характеристик порошків синтетичного алмазу марок АС6 і АС20, синтезованих в системах Ni–Mn–С і Fe–Si–С (стор. 316)

Розглянуто розмірні, фізико-механічні та експлуатаційні характеристики порошків алмазу марок АС6 і АС20, синтезованого з використанням сплавів-розчинників Ni–Mn і Fe–Si. Показано, що порошки алмазу, отримані в системах Ni–Mn–C і Fe–Si–С, принципово різняться між собою магнітними властивостями, а також за вмістом домішок і внутрішньокристалічних включень. Для порошків алмазу обох систем встановлено, що елементи сплаву-розчинника в домішках і включеннях переважають і становлять 89–67 % від загальної кількості наявних домішок і включень в порошках алмазу немагнітної фракції, а магнітної фракції – трохи вище, і становлять 93–90 %. Порошки алмазу магнітних і немагнітних фракцій, синтезовані в системах Ni–Mn–С і Fe–Si–С, відрізняються між собою за значенням питомої магнітної сприйнятливості приблизно в 10 разів, за дефектністю поверхні – в 1,5 рази. Показник міцності зерен алмазу магнітних фракцій обох систем є трохи вищим в порівнянні з міцністю зерен алмазу немагнітних фракцій за рахунок більшого вмісту в них металевих домішок і включень: для порошків алмазу, синтезованих в системі Ni–Mn–C, зростає в 1,25 рази, а в системі Fe–Si–С – в 1,9 рази. Зносостійкість кругів з зернами алмазу магнітної фракції, синтезованими в системі Fe–Si–С, в 1,3 рази більше в порівнянні з кругами з зернами алмазу немагнітної фракції цієї ж системи, і в 2 рази більше в порівнянні з кругами з зернами алмазу, синтезованими в системі Ni–Mn–C.

Ключові слова: фізико-механічні характеристики, порошки синтетичного алмазу, магнітні властивості, сплави-розчинники, зносостійкість кругів.

 

УДК 661.685:621.762.5

Junxi Zhang*, Baiming Chen, Wu Yue, Hui Chen 
School of Materials Engineering, Lanzhou Institute of Technology, Lanzhou Gansu, China 
*57764866@qq.com
Фазовий склад, мікроструктура та властивості зносу композитів Ni/Ni3Si, отриманих механічним легуванням (стор. 1728)

Досліджено фазовий склад, мікроструктуру і властивості зносу композитів Ni3Si і Ni/Ni3Si, отриманих механічним легуванням з використанням порошків Ni і Si як сировини. Показано, що твердий розчин Ni(Si), проміжні фази Ni74Si26 і Ni31Si12 утворюються під час процесу кульового подрібнення, а після 30 год подрібнення утворюється нанокристалічний порошок Ni3Si. На основі напівемпіричної теорії Міедема розраховано вільну енергію утворення різних фаз, що виникають при механічному легуванні змішаних порошків 3Ni–Si. Упорядкована фаза Ni3Si є стабільною в умовах рівноваги і має найнижчу ентальпію при формуванні під час кульового подрібнення. Порівняно з монолітним Ni3Si, композит Ni/Ni3Si має відмінні коефіцієнт тертя та зносостійкість, а також високі міцність і ударну в’язкість. Зі збільшенням навантаження коефіцієнт тертя композита зменшується, швидкість зношування композита спочатку збільшується, а потім зменшується. При навантаженні 10 Н коефіцієнт тертя і швидкість зносу композита становлять відповідно 0,246 і 5,23×10–4 мм3/(Н×м). Основний механізм зносу матеріалу змінюється від адгезійного зносу до абразивного зі збільшенням навантаження і демонструє значне трибоокислювальне зношування при будь-яких навантаженнях.

Ключові слова: силіциди металів, гаряче пресування, мікро­структура, характеристики тертя і зносу.

 

УДК 669.27-935.4:548.73

Zhongnan Xiang1, 2, Zhanjiang Li3, Hongbo Nie2, Fa Chang2, 3, Pinqiang Dai1, 3*
1College of Materials Science and Engineering, Fuzhou University, Fuzhou Fujian, China
2Xiamen Tungsten Co., LTD. Technology Center, Xiamen Fujian, China
3College of Materials Science and Engineering,Fujian University of Technology, Fuzhou Fujian, China
*pqdai@126.com
Вплив кристалічності WC на мікроструктуру, властивості та застосування твердого сплаву WC–Co (стор. 2941)
 

Порівняно мікроструктуру, властивості та застосування твердого сплаву WC–Co, отриманого з порошків WC різної кристалічності. Результати показують, що кристалічність різних порошків WC можна добре дослідити за допомогою методів рентгенівської дифракції, скануючої електронної мікроскопії і вимірювань розміру частинок лазерним тестером. Твердість отриманого з порошку WC з високою кристалічністю твердого сплаву незначно знижується, тоді як в’язкість руйнування, опір поперечному розриву, межа міцності при односторонньому стиску і ударна в’язкість збільшуються. Отримання сировинного матеріалу WC з високою кристалічністю є основою високоефективного твердого сплаву.

Ключові слова: кристалічність WC, мікроструктура, твердий сплав, сплав для гірничих робіт.

  

УДК 661.865.4:54-19:544.225

Yulu Wan1, Cai Cheng1, Xu He2, Jing Chang1, *
1Institute of Solid State Physics, Sichuan Normal University, Chengdu, China
2Chengdu Textile College, Chengdu 611731, China

*changjing0394@163.com
Структурні, електронні, механічні та оптичні властивості LaIn3 під тиском: дослідження та розрахунки з перших принципів (стор. 4256)

Системно досліджено структурні, електронні, механічні та оптичні властивості LaIn3 під тиском за допомогою розрахунків з перших принципів, заснованих на теорії функціоналу густини. Структурні розрахунки показують, що кубічний LaIn3 не має структурного фазового переходу в діапазоні тиску 0–30 ГПа. З розрахованих електронних зонних структур і густини станів встановлено, що LaIn3 має металевий характер, а смуги, які перетинають EF, походять переважно зі станів La-d з деяким внеском зі станів In-p. Електропровідність і властивості металу поступово зменшуються зі збільшенням тиску, а перехід електронів ускладнюється. Розраховані пружні властивості вказують на те, що LaIn3 має механічну стійкість і чудові механічні властивості в розглянутих діапазонах тиску. Більше того, порівняння двох пружних констант C11 і C44 вказує на те, що LaIn3 більш стійкий до одностороннього стиснення, ніж до деформації зсуву, і значення коефіцієнта Пуассона ν і B/G демонструють, що LaIn3 зберігає пластичну поведінку під тиском до 30 ГПа. Крім того, досліджено пружну анізотропію LaIn3 під тиском. Також було аналітично прогнозовано оптичні властивості та температуру Дебая кубічного LaIn3, що знаходився під тиском.

Ключові слова: перші принципи, електронна структура, пружні властивості, оптичні властивості, LaIn3.

  

УДК 537.226.1:666.3-1

Д. В. Часник1, В. І. Часник2, *, О. М. Кайдаш3, **
1Український НДІ спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, м. Київ, Україна
2Державне підприємство “Оріон”, м. Київ, Україна
3Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
*vassiliyiv@gmail.com
**oka07@ism.kiev.ua
Оцінка діелектричної проникності в непровідних композитах по вмісту і морфології провідних частинок в мікрохвильовій області частот (стор. 5765)

Для різних значень відносної діелектричної проникності e/eд в системі ізолятор-сфероїдальні частинки теоретично встановлено взаємозв’язок фактора форми і об’ємного вмісту провідних частинок при відсутності макроскопічної електропровідності. Порівняння теоретичних розрахунків діелектричної проникності e з експериментальними даними для композита AlN–24 % (за об’ємом) Mo з провідними частинками-сферами дозволило відкорегувати раніше отримані співвідношення e/eд. Запропоновані нові теоретичні залежності враховують взаємний вплив провідних частинок при наближенні до порога перколяції і дозволяють визначити діелектричну проникність непровідних композитів за об’ємним вмістом і морфологією провідних частинок.

Ключові слова: провідні сфероїдальні частинки, фактор форми, діелектрична проникність, поріг перколяції.

 

УДК 620.22-621.921.34

В. А. Мечник1, *, М. О. Бондаренко1, В. М. Колодніцький1, **, В. І. Закієв2, І. М. Закієв2, Е. С. Геворкян3, М. О. Кузін4, О. С. Якушенко2, І. В. Семак2
1Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
2Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна
3Український державний університет залізничного транспорту, м. Харків, Україна
4Львівська філія Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, м. Львів, Україна
*vlad.me4nik@ukr.net
**vasylkolod56@gmail.com
Порівняльне дослідження механічних та трибологічних характеристик композитів Fe–Cu–Ni–Sn з різним вмістом CrB2 в умовах сухого і рідинного тертя (стор. 6682)

Методами рентгенівської дифракції, скануючої електронної мікроскопії, мікроіндентування та трибологічним тестуванням досліджено структуру, фазовий склад, твердість, модуль пружності спечених композитів FeCuNiSnCrB2 і їхні трибологічні властивості в умовах сухого і рідинного тертя. Одержані результати показали, що мікроструктура, механічні і трибологічні властивості композитів залежать від вмісту добавки CrB2. Композити Fe–Cu–Ni–Sn–CrB2 складалися з фаз a-Fe, g-Fe, Cu і містили певну долю кристалічних фаз Cu9NiSn3, NiSn3 і CrB2. Твердість і модуль пружності композитів практично не залежать від середовища (сухого і рідинного) тертя, а сила тертя і швидкість зносу змінюються. За своїми механічними і трибологічними властивостями композити Fe–Cu–Ni–Sn–CrB2 перевищують композити Fe–Cu–Ni–Sn. Додавання 2 % (за масою) CrB2 до складу композита 51Fe–32Cu–9Ni–8Sn привело до зменшення сили тертя від 220 до 170 мН і швидкості зносу від 7,41·10–2 до 3,41·10–2 мм3·Н–1·м–1 в умовах сухого тертя і відповідно – від 200 до 140 мН і від 8,19·10–2 до 4,10·10–2 мм3·Н–1·м–1 в умовах рідинного тертя. Подальше збільшення концентрації CrB2 у складі композитів призводить до зростання швидкості зносу. Механізм підвищення зносостійкості композита, що містить 2 % (за масою) CrB2, порівняно з вихідним композитом полягає у формуванні більш дрібнозернистої структури і оптимальному поєднанні твердості і модуля пружності. Композити Fe–Cu–Ni–Sn–CrB2 можуть бути використані як матеріал матриці композиційних алмазовмісних матеріалів, що піддаються сильному зносу.

Ключові слова: композит, концентрація, структура, твердість, модуль пружності, трибологічне тестування, сухе та рідинне тертя, зносостійкість.

 

УДК 621.623

Ю. Д. Філатов*, В. І. Сідорко, С. В. Ковальов, В. А. Ковальов
Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
*filatov@ism.kiev.ua
Вплив реологічних властивостей дисперсної системи на показники полірування оптичного скла та ситалів (стор. 8393)

В результаті дослідження закономірностей полірування оптичного скла та ситалів встановлено, що коефіцієнт поверхневого натягу, коефіцієнт динамічної в’язкості полірувальної дисперсної системи і кути змочування поверхонь оброблюваної поверхні та притиру впливають на товщину проміжку між ними, а відповідно на продуктивність зняття оброблюваного матеріалу і параметри шорсткості оброблених поверхонь. Показано, що енергія перенесення безпосередньо зв’язана з коефіцієнтом об’ємного зносу, який визначає продуктивність полірування, та підтверджено справедливість співвідношення між коефіцієнтами об’ємного зносу і температуропровідності в залежності від питомої теплоємності, енергії перенесення і температури. Встановлено, що збільшення товщини проміжку між оброблюваною поверхнею і притиром приводить до зменшення найбільш ймовірного розміру частинок шламу та поліпшення шорсткості полірованих поверхонь.

Ключові слова: полірування, дисперсна система, швидкість видалення матеріалу, шорсткість поверхні.

На головну

Випуск № 5, рік 2024
Надтверді матеріали
Склад редакційної колегії
Архів журналу НТМ
Положення про етику наукових публікацій
Редакція журналу “Надтверді матеріали
Передплата
Історія журналу
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ «НАДТВЕРДІ МАТЕРІАЛИ» У СВІТОВОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
Рекомендації для авторів журналу «Надтверді матеріали»
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

Інститут Надтвердих Матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Україна, 04074, Київ, вул.Автозаводська, 2;
Тел.: (+38 044) 468-86-40 Факс: 468-86-25 www.ism.kiev.ua Е-mail: secretar@ism.kiev.ua