Головна
Ювілеї
Про Нас
Новини
Історія
Наука
Захист дисертацій
Видання
Результати
Вакансії
+ Відділи : Відділ №1
Відділ №3
Відділ №4
Відділ №6
Відділ №7
Відділ №9
Відділ №11
Відділ №13
Відділ №14
Відділ №18
Відділ №20
Відділ №22
Рада молодих вчених
Науково-організаційний відділ
Керівництво Інституту
АЛКОН
Виробництво
Інвестиції
Міжвідомча рада
Інформація по закупівлях на 2016 рік
e-mail
Пошукова система по науковим документам ІНМ
"СВЕРХТВЁРДЫЕ МАТЕРИАЛЫ"
Бібліотека
XX Міжнародна конференція
Обладнання центру
Положення
Контакти
Порядок оформлення заявок

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ «СВЕРХТВЕРДЫЕ МАТЕРИАЛЫ» У СВІТОВОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

УДК 001:004.6

В. Н. Колодницький, канд. фіз.-мат. наук


НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ «СВЕРХТВЕРДЫЕ МАТЕРИАЛЫ» У СВІТОВОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ 

Наведено визначення інформації, знань та інформаційно-комунікаційних технологій як ресурсів інформаційного суспільства для вирішення практичних проблем науки і техніки. Як приклад джерела наукової інформації представлений науково-теоретичний журнал "Сверхтвердые материалы". За даними інформаційного продукту "Journal Citation Reports" бази наукового цитування ISI Web of Knowledge компанії Thomson Reuters журнал "Сверхтвердые материалы" отримав імпакт-фактор дорівнює 0,547, що визначає його провідне місце в світовому інформаційному просторі.

Ключові слова: інформаційний простір, науковий журнал, бази даних, реферування, імпакт-фактор, журнал «Сверхтвердые материалы».

Перехід від індустріального до інформаційного строю в світі диктує необхідність формування інформаційного суспільства як одну з нагальних проблем нашого часу. Використання можливостей перспективних інформаційно-комунікаційних технологій в сучасних умовах розглядається не як розвиток окремого високотехнологічного сектору економіки, а як ефективний інструмент і механізм для подолання проблем у багатьох сферах життєдіяльності суспільства, в тому числі і науки. Незважаючи на національну специфіку кожної держави і стан світового співтовариства в цілому, інформаційне суспільство розвивається бурхливими темпами, тому важливо усвідомити свою роль і місце в нових умовах, вибудовуючи стратегію власного розвитку, підійти до системного розуміння ідеології цих процесів [1].

Основоположними ресурсами інформаційного ладу є інформація, знання та інформаційні технології. Практичне з"єднання їх надає вагомий вплив на вирішення нагальних проблем людства. Інформація адекватно відображає явища і закони зовнішнього світу, духовну діяльність людства, створює можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах міжнародного співтовариства.

Вона перетворилася в глобальну цінність, тобто має міжнародний характер. Інформаційний фактор створив в житті цивілізації найглибші зміни - він об"єднав світ в єдину систему, яка функціонує в режимі реального часу. Стався економічний прорив на шляху переходу від виробництва товарів до виробництва інформаційних послуг.

Знання нерозривно пов"язані з інтелектуальною роботою. Це форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини. Вона допомагає людям раціонально організовувати свою діяльність і вирішувати різні проблеми, що виникають в її процесі. Знання являють собою сукупність інформації і правил виведення про світ, властивості об"єктів, закономірності процесів і явищ, а також правила використання їх для прийняття рішень. Головна відмінність знань від даних полягає в їх структурності і активності, поява в базі нових фактів або встановлення нових зв"язків може стати джерелом змін в прийнятті рішень. Крім вирішення проблем передачі, доступу, обробки і зберігання інформації необхідно надати найвищий пріоритет процесам продукування нових знань. У галузях, які базуються на знаннях, збільшення додаткової вартості в середньому становить 3%. Створюється додаткова вартість в значній мірі інноваціями, створення і використання яких вимагає кваліфікованої робочої сили, а також певної корпоративної політики, метою якої є виховання здатності до сприйняття нового. Будь-яка компанія, яка хоче зберегти свою нішу на ринку, нині просто зобов"язана відстежувати виникають у сфері її інтересів нововведення, оскільки поява однієї вдалої технології може докорінно змінити правила гри [2].

Інформаційно-комунікаційні технології в сучасних умовах розвитку - це не просто технічна інфраструктура, пов"язана з комп"ютеризацією, а й глобальний інструмент перерозподілу ідей. Саме завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям стало можливим широке поширення ідей науково-технічної революції і новітніх технологій.

 

Симбіоз інформації, знань та інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє практично використовувати ресурси інформаційного суспільства для вирішення практичних проблем науки і техніки.

На всіх етапах характерним був розвиток науки як загальнолюдського явища, успішно переступати державні і національні кордони. Однак тільки в даний час стало реальним існування світової наукової спільноти як єдиного організму практично в реальному масштабі часу, що визначається досягненнями інформаційних технологій [3].

Як джерело наукової інформації і засоби наукової комунікації виступає науковий журнал, періодичне видання [4].

Розрізняють три типи наукового журналу. Первинні наукові журнали містять переважно нові наукові результати або нове осмислення і обговорення відомих ідей і фактів. Інші наукові журнали повідомляють переважно відомості про первинні документи і є результатом науково-інформаційної та бібліографічної діяльності; це - реферативні журнали і покажчики до них, сигнальна інформація, експрес-інформація, бібліографічні видання. Наукові журнали третього типу (іноді називаються третинними) ставлять своїм завданням узагальнення вже опублікованої первинної інформації; це - оглядові, а також науково-методичні, деякі загальнонаукові і науково-популярні журнали та ін. У 30-х роках минулого століття науковий журнал як джерело наукової інформації піддавався критиці. Висувалися різні проекти заміни наукового журналу іншими засобами поширення інформації, які не були реалізовані. Основна причина цього в тому, що функції наукового журналу не обмежуються поширенням наукової інформації: публікація статті забезпечує пріоритет вченого, завдяки посиланням на попередні роботи здійснюється спадкоємність в науці, в доступності для використання всієї світової журнальної літератури реалізується інтернаціональний характер науки. Науковий журнал сприяє формуванню наукових шкіл: при оцінці наукових шкіл враховується цитованість праць учасників школи у вітчизняних і зарубіжних виданнях [5].

До первинного наукового журналу відноситься науково-теоретичний журнал "Сверхтвердые материалы", який був заснований в липні 1979 року в Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, замість науково-виробничого збірника "Синтетичні алмази", для висвітлення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, що стосуються виробництва, властивостей і застосування надтвердих матеріалів. Тематика журналу охоплює теоретичні і експериментальні дослідження структури і властивостей моно- і полікристалів синтетичного алмазу і кубічного нітриду бору, тугоплавких сполук, високощільної кераміки і твердих сплавів, застосування їх в інструментальному виробництві. У журналі представлені сучасні результати фундаментального дослідження фізико-хімічних процесів формування і зростання однокомпонентних, полікристалічних і дисперсних речовин, алмазних і алмазоподібних плівок; розробки методів безпосереднього і спрямованого регульованого синтезу надтвердих матеріалів і методів статичного, вибухової і епітаксіального синтезу цих матеріалів. На його сторінках обговорюються пріоритетні розробки Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля і інших світових наукових центрів в області створення великих монокристалів синтетичних алмазів; полікристалів і композиційних надтвердих матеріалів на основі алмазу і кубічного нітриду бору; алмазних і твердосплавних різців для високоефективної обробки металів, свердління, обробки каменів, видобутку вугілля і геологічної розвідки; виготовлення полірувальних паст для високоточної оптики і ін. Статті охоплюють всі фундаментальні і технологічні аспекти синтезу, вивчення властивостей надтвердих матеріалів і областей їх застосування.

Друкуються також статті та повідомлення фахівців науково-дослідних організацій і промислових підприємств про ефективне використання надтвердих матеріалів в різних галузях народного господарства: в машино- і приладобудуванні, електроніці, при обробці скла, кераміки, пластиків, деревини, при бурінні нафтових і газових свердловин, в геологорозвідці. Журнал повідомляє про міжнародні симпозіуми, конференції, виставки; друкує рецензії, бібліографічні матеріали.

Авторами журналу є вчені і фахівці понад 100 провідних науково-дослідних і навчальних центрів понад 20 країн світу, зокрема, Білорусі, Бразилії, Великобританії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Індії, Польщі, Росії, Сербії, США, України, Франції, Чехії , Японії та ін.

З 1983 р. журнал «Сверхтвердые материалы» перевидається англійською мовою під назвою "Journal of Superhard Materials" видавництвом Allerton Press Inc. в США.

У 2007 р відкрито поширення журналу "Journal of Superhard Materials" через Springerlink (http://www.springerlink.com/content/1063-4576) - одну з найбільших світових баз наукової інформації.

Починаючи з 2008 р, за оцінкою авторитетної експертної комісії журнал "Journal of Superhard Materials" внесений до бази даних наукового цитування Web of Science компанії Thomson Reuters (Інститут наукової інформації США - The Institute of Scientific Information / ISI) в м Філадельфії, США . Бази Web of Science відвідують за рік понад 20 мільйонів користувачів, що представляє в середньому 150000 відвідувань в день, а колективними користувачами Web of Science є понад 3500 наукових установ з 90 країн.

Науковець прагне опублікувати результати своєї роботи, викладені в статті, перш за все, з метою найбільш широкого їх оприлюднення. Основним кількісним показником зацікавленості наукового співтовариства статтями, опублікованими в журналах, їх актуальністю, новизною, досконалістю і обґрунтованістю на даний час є імпакт-фактор (індекс цитування).

Американський інститут наукової інформації компанії Thomson Reuters на сьогодні визнаний самим розвиненим реферативно-інформаційною установою в області статистичної обробки даних в науковій періодиці. Методи розрахунку імпакт-фактора і оцінки наукових видань вдосконалилися протягом тривалого часу. Результати статистичної обробки таких даних ISI продає на світовому ринку, їх покупцями в більшій мірі є наукові установи, видавництва та бібліотеки. Саме цією базою даних вони керуються, складаючи замовлення на періодичні наукові видання. Журнальні статистичні дані використовуються для формування бази даних про індекс цитованості (Science Citation Index - SCI) журналів, яка узагальнюється в звіті SCI про журнальному індексі цитування (Journal Citation Report - JCR) [6].

У JCR наведено кількісну порівняльну оцінку рейтингу журналів на основі імпакт-фактора. Імпакт-фактор є мірою частоти, з якою стаття в журналі та й сам журнал цитують інші видання протягом певного часу. Імпакт-фактор журналів визначають шляхом ділення кількості цитувань з статей журналу в поточному році на кількість статей, опублікованих в цьому журналі за минулі два роки:

Імпакт-фактор 2010 = А / В

де A - число цитувань у 2010 році статей, опублікованих в журналі в 2008-2009 роках; B - загальне число статей, опублікованих в цьому журналі в 2008-2009 роках.

Імпакт-фактор визначає престижність журналу для науковців. Потрапити в бібліотеки світу наукове видання, в принципі, не може без встановленого імпакт-фактора. Визначенню імпакт-фактора передує введення видання в бази даних ISI, зокрема, в так званий "Master Journal List".

 

 читати далі >>>

На головну

Выпуск № 5, год 2017
Сверхтвердые материалы
Історія журналу "Сверхтвердые материалы"
Склад редакційної колегії
Редакція журналу “Сверхтвердые материалы”
Архів журналу СТМ
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ
Передплата
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ «СВЕРХТВЕРДЫЕ МАТЕРИАЛЫ» У СВІТОВОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Інститут Надтвердих Матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Україна, 04074, Київ, вул.Автозаводська, 2;
Тел.: (+38 044) 468-86-40 Факс: 468-86-25 www.ism.kiev.ua Е-mail: alcon@ism.kiev.ua