Головна
Про Нас
Новини
Історія
Наука
НАУКОВО-ОСВІТНІЙ ЦЕНТР ІНМ-НТУУ "КПІ"
Аспірантура
Захист дисертацій
Вчена рада
Видання
Результати
Вакансії
+ Відділи : Відділ №1
Відділ №3
Відділ №4
Відділ №6
Відділ №7
Відділ №9
Відділ №11
Відділ №13
Відділ №14
Відділ №18
Відділ №20
Відділ №22
Рада молодих вчених
Науково-організаційний відділ
Керівництво Інституту
Профспілка
АЛКОН
Виробництво
Інвестиції
НАЙБІЛЬШ ВАГОМІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНСТИТУТУ
Інформація про держ. закупівлі
e-mail
Пошукова система
"Надтверді матеріали"
Бібліотека
Конференції
Виставки
Обладнання центру
Контакти Центру
Порядок оформлення заявок

Випуск № 3, рік 2024

УДК 666.792.34:539.89

В. З. Туркевич*, М. П. Беженар, А. М. Пацик, Д. В. Туркевич
Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
*vturk@ism.kiev.ua
Термодинамічний розрахунок діаграми стану системи Al–B–N за тиску до 9 ГПа (стор. 3-9)

В межах моделей феноменологічної термодинаміки за допомогою програмного пакету Thermo-Calc з використанням параметрів взаємодії за літературними даними та рівняння стану конкуруючих фаз розраховано діаграму стану системи алюміній–бор–нітроген за тиску від 0,1 МПа до 9 ГПа. Співставлення результатів розрахунку з експериментальними дослідженнями фазового складу зразків полікристалічного кубічного нітриду бору, спечених за високих тисків і температур, показало їхню відповідність.

Ключові слова: діаграма стану, високі тиски, високотверді композити.

 

УДК 621.921.34:544.225.2:539.25

Bin Tian, Wenyang Wang, Yong Xu*, Zhenxing Liu, Ruichao Ge
School of Materials Science & Engineering, Shandong Jianzhu University, Jinan, P.R. China
*xuyong2612@sdjzu.edu.cn
Дослідження інтерфейсу алмаз/металева плівка та аналіз валентної електронної структури росту алмазу (стор. 10-16)

Інтерфейс алмаз/металева плівка досліджували за допомогою трансмісійної електронної мікроскопії та дифракції зворотного розсіювання електронів. Властивості цього інтерфейсу є важливими у процедурі переходу графіт/алмаз, коли металева плівка із системи Fe–Ni–C покриває алмаз під час його росту за високого тиску і високої температури. Виявлено, що інтерфейс металевої плівки складається з γ-(Fe,Ni) і орторомбічного Fe3C, причому
γ-(Fe,Ni) присутній у тетрагональних формах, відкриті поверхні яких, ймовірно, є поверхнями кристалів (001). Розраховано валентні електронні структури Fe3C, γ-(Fe,Ni) і алмазу, а також проаналізовано різницю відносної електронної щільності поверхонь росту алмазу за допомогою емпіричної електронної теорії твердих тіл і молекул. Виявлено, що відносна різниця електронної густини інтерфейсів Fe3C/алмаз є неперервною в першому порядку наближення, що вказує на те, що атоми вуглецю, що розкладаються з Fe3C, можуть бути перетворені в структуру алмазу. Встановлено, що відносна різниця електронної густини γ-(Fe,Ni)/Fe3C є безперервною. Зроблено припущення, що атоми вуглецю для росту алмазу можуть виникати в результаті розкладання Fe3C, а γ-(Fe,Ni) служить каталітичною фазою, що сприяє розкладанню Fe3C.

Ключові слова: інтерфейс алмаз/плівка, ріст алмазу, валентна електронна структура.

 

УДК 620.22-621.921.34:539.422.25

Б. Т. Ратов1, Е. Геворкян2, В. А. Мечник3, *, М. О. Бондаренко3, В. M. Колодніцький3, **, Т. О. Пріхна3, В. Є. Мощіль3, В. П. Нерубацький4, А. Б. Калжанова5, Р. У. Баямирова5, А. Р. Тогашева5, М. Д. Сарбопеєва5
1НАО “Казахський національний дослідницький технічний університет ім. К. І. Сатпаєва”, м. Алмати, Казахстан
2University of Life Sciences in Lublin, Lublin, Poland
3Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
4Український державний університет залізничного транспорту, м. Харків, Україна
5Каспійський університет технології та інжинірингу ім. Ш. Єсенова, м. Актау, Казахстан
*vlad.mechnik2019@gmail.com
**vasylkolod56@gmail.com
Вплив вмісту ZrO2 на характеристики міцності матеріалу матриці композитів Салмаз‒(WC‒Co), виготовлених методом іскро-плазмового спікання (стор. 17-31)

В однотипних за структурою зразках матеріалу матриці (94WC‒6Co) + ZrO2, відмінного за вмістом ZrO2, що використовують у композиційних алмазовмісних матеріалах Салмаз‒(WC‒Co), сформованих методом іскро-плазмового спікання, встановлено залежності відносної густини rвідн, границь міцності під час стиску Rcm і згинання Rbm, мікротвердості НV і в’язкості руйнування K від концентрації діоксиду цирконію. Додавання 6 % (за масою) діоксиду цирконію до складу композита WC‒6Co приводить до зростання відносної густини з 0,948 до 0,990, збільшення границь міцності під час стиску Rcm від 4950±110 до 5600±120 МПа і згинання Rbm від 1935±80 до 2660±115 МПа, а також до підвищення в’язкості руйнування K від 13,8±0,71 до 16,9±0,76 МПа·м0,5 за незначного зменшення твердості (від 15,9±0,72 до 15,1±0,33 ГПа). Такі показники обумовлені подрібненням зерен основної фази WC і трансформованістю тетрагональної фази t-ZrO2 та, відповідно, посиленням ролі механізму трансформаційного зміцнення, а також і активною дією внутрішніх механічних стискаючих мікронапружень. За збільшення до 10 % добавки ZrO2 у складі композита WC‒6Co показники rвідн, Rcm, Rbm і K. поступово зменшуються. Водночас матеріал на краю відбитка індентора починає руйнуватися і тріщини поширюються хаотично. Виявлено, що погіршення властивостей rвідн, Rcm, Rbm і KIc у разі перевищення концентрації нанопорошку діоксиду цирконію ZrO2 більше 6 % (за масою) у складі зразка WC‒6Co пов’язано з утворенням агломератів у процесі змішування компонентів, їхнього відокремлення під час спікання та утворення мікропор і мікротріщин.

Ключові слова: густина, границі міцності під час стиску і згинання, твердість, в’язкість руйнування, композит, карбід вольфраму, кобальт, діоксид цирконію, іскро-плазмове спікання.

 

УДК 621.762

А. М. Степанчук1, *, І. В. Андреєв2, С. Ю. Тесля1
1Національний технічний університет України “КПІ ім. Ігоря Сікорського”,
Інститут матеріалознавства і зварювання ім. Є. О. Патона м. Київ, Україна
2Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля
НАН України, м. Київ, Україна
*anstepanchuk6@gmail.com
Особливості отримання плавленого карбіду вольфраму в низькотемпературній плазмі під тиском газу та його властивості (стор. 32-43)

Досліджено умови отримання плавленого карбіду вольфраму у дуговій печі за допомогою витратного електроду під різним (до 9 МПа) тиском газу в робочій камері. Показано, що під час плавлення відбувається розкладання карбіду вольфраму з отриманням продукту, який вміщує фази WC і W2C та вільний вуглець. Наведено результати дослідження інтегральної мікротвердості, міцності зерен на роздавлювання, зносостійкості та абразивної здатності, які збільшуються для карбідів, отриманих за більш високого тиску газу. Показано, що зміною умови плавлення карбіду вольфраму можна регулювати склад продукту і у такий спосіб його властивості. Надано інтерпретацію отриманих результатів та запропоновано механізм формування складу, структури та властивостей плавленого в низькотемпературній плазмі монокарбіду вольфраму з погляду на поведінку тугоплавких сполук за надплавильних температур.

Ключові слова: карбід вольфраму, плавлення, тиск газу, абразивні властивості, дисоціація

 

УДК 675.92.026.79:621.921.34:541.124.7

Baoyan Liang, Yitong Luo, Wangxi Zhang*, Jizhou Zhang, Mingli Jiao**
Materials and Chemical Engineering School, Zhongyuan University of Technology, Zhengzhou, P.R. China
*zwxlby@126.com
**357827404@qq.com
Напилення покриття на поверхню алмазних частинок за високої температури, що виникає в результаті реакції теплового вибуху (стор. 44-52)

Запропоновано новий метод покриття алмазних частинок, який полягає у використанні високої температури, що утворюється в результаті реакції теплового вибуху, для індукції сублімації летких речовин у вихідному матеріалі з подальшим осадженням їх на поверхні алмазних частинок для утворення покриття на прикладі реакції теплового вибуху системи Mo/Al/B2O3. Показано, що висока температура, яка виникає в результаті реакції теплового вибуху, може спричинити випаровування певної кількості Al, що осідає на поверхні алмазних частинок і реагує із незначною кількістю кисню навколишнього середовища з утворенням Al2O3, і саме таким способом на поверхню алмазних частинок було нанесено композит Al–Al2O3.

Ключові слова: покриття, алмаз, реакція теплового вибуху, висока температура, сублімація.

 

УДК 621.793:661.882

С. А. Клименко1, *, С. В. Литовченко2, С. Ан. Клименко1, А. С. Манохін1, М. Ю. Копєйкіна1, А. О. Чумак1, Ю. О. Мельнійчук1
1Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
2Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна
*atmu@meta.ua
Властивості карбонітридних покриттів системи TiCN, отриманих методом вакуумно-дугового осадження (стор. 53-62)

Розглянуто результати досліджень щодо впливу умов формування вакуумно-дугових покриттів системи TiCN (потенціалу зсуву, який подається на основу, парціального тиску азоту, складу суміші газів С2Н2, N) на їхній хімічний склад, структуру та її показники (параметр ґратки, показник текстури та її орієнтація, розмір ОКР, рівень мікродеформацій), механічні властивості (мікротвердість, показники адгезійної міцності, коефіцієнт тертя). Отримані результати досліджень свідчать, що покриття в основному полікристалічні і мають кубічну структуру B1-NaCl з характерною видимою дифракцією, піки в області 2θ від 30° до 80°, відповідні відображенням (111), (200), (220) та (222); в залежності від концентрації С2Н2 параметр ґратки ТіN збільшується від 0,4291 до 0,4301 нм, водночас коефіцієнт текстури також збільшується від 5,91 до 5,97; залежно від співвідношення С/N твердість покриттів за потенціалу зсуву Uзс = –200 В змінюється від 31,7 до 33,9 ГПа; в залежності від елементного складу покриттів адгезійна міцність змінюється, а руйнування відповідає навантаженню F = 62,1 Н, коефіцієнт тертя µ = 0,45.

Ключові слова: вакуумно-дугове покриття TiCN, умови формування, структура, мікротвердіть, адгезійна міцність, коефіцієнт тертя.

 

УДК 621.923.7

Ю. Д. Філатов
Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
filatov2045@gmail.com
Швидкість знімання матеріалу у разі полірування деталей з поліметилметакрилату (стор. 63-72)

В результаті дослідження механізму полірування поліметилметакрилату за допомогою дисперсних систем з мікро- та наночастинок полірувальних порошків встановлено, що утворення частинок шламу оброблюваного матеріалу відбувається внаслідок ферстерівського резонансного перенесення енергії між енергетичними рівнями частинок полірувального порошку і оброблюваного матеріалу, яке відбувається у відкритому мікрорезонаторі, утвореному поверхнями оброблюваного матеріалу і частинки полірувального порошку, в багатомодовому режимі. Показано, що швидкість знімання матеріалу під час полірування поліметилметакрилату визначається сумарними коефіцієнтами об’ємного зносу і сумарним часом життя збудженого стану кластерів оброблюваної поверхні та результуючою добротністю резонатора на всіх дозволених частотах дискретного спектру. Встановлено, що результати теоретичного розрахунку швидкості знімання матеріалу під час полірування поліметилметакрилату добре узгоджується з даними експериментального визначення продуктивності полірування за відхилення 1–3 %.

Ключові слова: полірування, резонансне перенесення енергії, швидкість знімання матеріалу.

 

УДК 666.762.5:621.914.1

Jinpeng He1, Xiang Cheng1, *, Junfeng Zhang2, Chuanzhi Luo3, Guangming Zheng1, Yang Li1, Mingze Tang1
1School of Mechanical Engineering, Shandong University of Technology, Zibo, P.R. China
2Shandong Yishui Machine Tool Co., Ltd., Linyi, P.R. China
3Histrong Ceramics Co., Ltd., Zibo, P.R. China
*chengxsdut@163.com
Гвинтове фрезерування невеликих отворів у повністю спеченій цирконієвій кераміці інструментами з PCD (стор. 73-93)

Повністю спечена цирконієва кераміка (ZrO2) є типовим важкооброблюваним матеріалом, і виготовлення невеликих отворів у цьому матеріалі з високою точністю залишається складним завданням. Для дослідження цієї проблеми було використано інструменти з PCD в процесі гвинтового фрезерування. Було створено скінченно-елементну модель і проведено моделювання різання зі змінною товщиною для виявлення впливу осьової глибини різання на силу різання і якість поверхні. Попередньо було визначено діапазон параметрів фрезерування для однофакторних експериментів. За сили фрезерування F як оціночного показника проведено однофакторні експерименти косозубого фрезерування малих отворів з використанням інструмента з PCD для визначення діапазону параметрів фрезерування (частоти обертання шпинделя n, подачі на зуб fz і осьової глибини різання ap) для ортогональних експериментів. Проведено ортогональні експерименти, де шорсткість поверхні внутрішнього отвору Ra і ширину тріщини на вході в отвір Δw приймали за оціночні показники ефективності обробки. За оціночні показники зносу фрези з PCD приймали ширину смуги зносу передньої поверхні VA і ширину смуги зносу бічної поверхні VB. За допомогою нелінійного регресійного аналізу та аналізу діапазону побудовано нелінійні моделі і отримано закономірності впливу параметрів фрезерування на оціночні показники Ra, Δw, VA та VB. Проаналізовано оптимальну комбінацію параметрів, отриману в результаті аналізу, для експериментів з оптимізації малих отворів, що дозволило отримати кращі значення Ra, вужчі Δw і довший термін служби інструмента. Отримані результати можуть бути технічними рекомендаціями для фрезерування малих отворів у повністю спеченій цирконієвій кераміці інструментами з PCD.

Ключові слова: гвинтове фрезерування, кераміка, малі отвори, шорсткість поверхні, ширина тріщини, знос інструмента.

 

УДК 621.923

В. І. Лавріненко1, *, В. Г. Полторацький1, О. О. Пасічний1, В. Ю. Солод2, **
1Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
2Дніпровський державний технічний університет, м. Дніпро, Україна
*lavrinen52@gmail.com
**v_solod@ukr.net
Застосування в шліфувальному інструменті алмазних шліфпорошків з комбінованими покриттями на поверхні алмазних зерен (стор. 94-101)

Розроблено технологічний процес для формування покриттів на поверхні алмазних зерен з двох та трьох компонентів: з розчинного оксиду B2O3 та нерозчинного оксиду Al2O3 або нерозчинного карбіду (B4C, SiC, TiC). Встановлено, що для досягнення гарантованого збільшення зносостійкості алмазних кругів у разі шліфування твердих сплавів треба наносити на поверхню алмазних зерен покриття з оксиду та карбіду бору (B2O3 + В4C). Позитивна дія такого покриття поверхні алмазних зерен більше проявляється за підвищених силових і теплових навантажень в зоні шліфування. Тримальна здатність обробленої шорсткої поверхні за параметром кривої опорної поверхні t50 є кращою у разі покриття поверхні зерен шліфпорошків алмазів АС6 125/100 сумішшю B2O3 + В4C. Тобто, для алмазних зерен, як з врахуванням зносостійкості алмазних кругів, так і показників шорсткої поверхні, рекомендовано застосовувати в кругах під час шліфування твердих сплавів алмазні зерна з покриттям їхньої поверхні сумішшю B2O3 + В4C.

Ключові слова: комбіноване захисне покриття, алмазні шліфпорошки, поверхня алмазних зерен, зносостійкість алмазних кругів, шорсткість обробленої поверхні.

 

На головну

Випуск № 3, рік 2024
Надтверді матеріали
Склад редакційної колегії
Архів журналу НТМ
Положення про етику наукових публікацій
Редакція журналу “Надтверді матеріали
Передплата
Історія журналу
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ «НАДТВЕРДІ МАТЕРІАЛИ» У СВІТОВОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
Рекомендації для авторів журналу «Надтверді матеріали»
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ

Інститут Надтвердих Матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Україна, 04074, Київ, вул.Автозаводська, 2;
Тел.: (+38 044) 468-86-40 Факс: 468-86-25 www.ism.kiev.ua Е-mail: secretar@ism.kiev.ua