Новіков Микола Васильович видатний український вчений в галузі матеріалознавства і міцності матеріалів, вивчення їх властивостей при статичних, динамічних і циклічних навантаженнях, досліджень фізико-хімічних процесів синтезу алмазу і нових надтвердих матеріалів.

Микола Васильович Новіков народився 10 квітня 1932 року в Києві в родині службовців. Закінчив в 1949 р. середню школу зі срібною медаллю.  У 1954 році закінчив з відзнакою Київський політехнічний інститут, одержав диплом інженера-механіка механіко-машинобудівного факультету за фахом «автотракто­робудування» і  був рекомендований до аспірантури. В 1958 р. успішно захистив дисертацію з досліджень впливу виду напруженого стану і температури на розсіювання  енергії в матеріалі при коливаннях і одержав науковий ступінь кандидата технічних наук. Об`єктом впровадження результатів дисертації було вдосконалення конструкції роторів газових турбін. В 1957-1966 рр. працював в Інституті металокераміки та спецсплавів АН України, нині Інститут проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича НАН України. В 1961-1969 рр. був консультантом та зав.сектором природничих і технічних наук в апараті ЦК КП України. В 1975 р. захистив докторську дисертацію з розробки наукових основ підвищення несучої здатності зварних ємностей і трубопроводів при кріогенних температурах результати якої знайшли впровадження в апаратах космічної техніки. Працював зав.відділом та заступником директора з наукової роботи Інституту проблем міцності Академії наук України в 1966-1977 рр. 

В березні 1977 р. М.В.Новікова обрано директором Інституту надтвердих матеріалів (ІНМ) АН УРСР, в наступні роки він 6 разів переобирався на цю посаду і працює директором до цього часу (2011р.). Одночасно на протязі останніх 23 років він також викладає на посаді професора кафедри "Ріжучі інструменти"  НТУУ «КПІ».

В ІНМ ім. В.М. Бакуля М.В.Новіков спрямовано розгорнув фундаментальні дослідження із синтезу надтвердих матеріалів (НТМ) на основі фізико-хімії, термодинаміки, механіки твердого тіла.

М.В.Новікову належать особисті заслуги у створенні нових напрямків розвитку сучасного матеріалознавства – синтезу крупних високоміцних кристалів алмазу різного кольору, одержання алмазних і алмазоподібних плівок та покриттів з особливими властивостями, високотемпературної кераміки, комп´ютерного матеріалознавства в галузі екстремально високих параметрів діючого середовища – надвисоких тисків і температури. Проводяться роботи зі створення нової техніки досліджень,  зокрема тунельної мікроскопії, досліджень в алмазних ковадлах, приладів і технологічного устаткування для синтезу надтвердих матеріалів, комплексного дослідження властивостей, міцності і довговічності виробів і поверхонь, оброблених інструментами з НТМ та твердих сплавів.

Вперше в світовій науці теоретично обгрунтовані і розроблені методи оцінки міцності і тріщиностійкості монокристалів НТМ з урахуванням їхньої кристалографії і дефектності, отримані кількісні довідникові характеристики опору руйнуванню, зносостійкості, теплопровідності та інші фізико-механічні характеристики у широкому температурному діапазоні. Особливу увагу в останні роки М.В.Новіков приділяє перспективним напрямам сучасного матеріалознавства – наноструктурам і нанотехнологіям, фулеренам, графенам, смарт і структурованим матеріалам, обгрунтуванню використання алмазів, функціонально ефективних алмазних і алмазоподібних  плівок і покриттів в електронній і аерокосмічній техніці, застосуванню алмазного мікроточіння, що відкриває важливий напрямок наномеханообробки. Він Заслужений діяч науки і техніки України (1991), Лауреат Державних премій в галузі науки і техніки УРСР (1973), України (1996), СРСР (1981), лауреат премій НАН України ім.Є.О.Патона (1983), ім.І.М.Францевича (1996), має нагороди і відзнаки ряду зарубіжних країн.

М.В.Новіков активно працює з молодими вченими, під його керівництвом захищено 15 докторських і 40 кандидатських дисертацій. Йому присвоєні Почесні звання доктора або професора  Національного Харківського державного політехнічного Університету "ХПІ" (1996), НТУУ "Київський політехнічний інститут" (1998), Технологічного державного університету Поділля (м.Хмельницький, 2001), Чженчжоуського науково-дослідного інституту абразивів і шліфування (Китай, 2002), Одеського національного політехнічного університету (2007), а також  Житомирського державного технологічного університету (2008), Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (2011).

М.В.Новіковим опубліковано більше 1000 наукових праць, до яких входять 21 монографія і 179 авторських свідоцтв і патентів. В числі монографій «Холод в машиностроении», яка видана і перевидана у Москві (1969,1977); "Механические испытания конструкционных материалов при низких температурах" (1974, перевидана в Японії в 1976 р.).   Під науковою редакцією М.В.Новікова видана трьохтомна монографія "Синтетические сверхтвердые материалы" (1986), шеститомна монографія "Синтетические сверхтвердые материалы. Получение и применение" (2003-2007), монографія  "Синтез, спекание и свойства кубического нитрида бора" (1993). До 50-річчя створення інституту при безпосередній участі і під редакцією М.В.Новікова видана книга "Алмаз України" (2011). Вперше в світі в авторському колективі за участю М.В.Новікова  видано повний довідник "Физические свойства алмазов" (1987), який перекладено на німецьку, японську і китайську мови,  монографії "Синтез алмазов" (1987), "Сопротивление разрушению сверхтвердых композиционных материалов" (1993) та "Полиморфные модификации углерода и нитрида бора" (1994).  Його праці перевидаються в США, Японії, багатьох європейських країнах.  В 1971р. М.В.Новіков виступає ініціатором і організатором регулярного виходу періодичного наукового збірника "Космічні дослідження в Україні", бере участь як член редколегії у виданнях журналу «"Проблемы прочности", Київ, періодичних збірників "Физика и техника высоких "Сверхтвердые материалы". Журнал перевидається англійською мовою видавництвом «"Аллертон Пресс" у Нью-Йорку, США,  в теперішній час він представляється в режимі on line на сайті компанії "Спрингер", включений в інформаційні продукти компанії "Томсон Рейтер" та реферується в 11 базах наукової інформації. В 1997 році М.В.Новіков заснував науково-виробничий рекламно-інформаційний журнал "Інструментальний світ", Київ.

М.В.Новіков веде активну науково-організаційну і громадську діяльність, представляє інститут і Україну у світових наукових товариствах.  Більше 20 років працює членом і головою Секції  Комітету з Державних премій в галузі науки і техніки,  був головою секції Машинобудування і Наукової Ради «Синтез надтвердих матеріалів і їх застосування в промисловості» НАН України. Багато років очолював Спеціалізовану раду із захисту докторських дисертацій в ІНМ, був членом в різні роки спеціалізованих рад ІПМ ім.Г.С.Писаренка, КПІ та ін.., 8 років головував експертною Радою ВАК України з машинознавства та загального машинобудування. Постійно з 1977 року входить до Бюро Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства (ВФТПМ) НАН України, багато років є членом Президії ТПП України. Входив до Президії ТПП СРСР. Був членом колегії Мінпромполітики України, обирався членом Правління Міжнародної асоціації розвитку досліджень в галузі високих тисків (80-90рр), був одним із основних доповідачів, що представляли вітчизняну науку на І Міжнародному конгресі з матеріалів в Чікаго (1988), брав участь як голова секції і доповідач на ряді міжнародних конференцій з нової алмазної науки і технології в Токіо (1988), Вашингтоні (1990), Гейдельберзі, Преторії (ЮАР Африка), в Іспанії, Цюріху (1990), Ніцці (1991) та інших. У 1987 році був головою ХІ Міжнародної конференції з фізики і техніки високих тисків, Київ, в 2001р. – Міжнародної конференції "Надтверді інструментальні матеріали на рубежі тисячоліть". М.В.Новіков  є членом Міжнародного товариства матеріалознавців (1994).

Наукова, науково-організаційна і суспільно-громадська діяльність М.В.Новікова відмічена вищими нагородами України – орденом "Князя Ярослава Мудрого" V ст. (2002), повний кавалер орденів "За заслуги" (1,2,3 ступенів з 2011, 2007, 1998 рр.). Одержав золотий орден  І ступеня Болгарії «Кирило і Мефодій» (1985), Міжнародного фонду ЮНЕСКО «Святого Миколи Чудотворця» І ступеня  «За примноження добра на землі» (1998). Нагороджений орденами СРСР "Знак Пошани" (1967) та орденом Трудового Червоного Прапора (1982). Відзначений срібною медаллю і дипломом "За видатні досягнення ХХ сторіччя" (1995, Кембридж,Англія), медаллю Американської біографічної Асоціації "За свободу" (2010) нагороджений пам´ятною медаллю "Лідери ХХІ століття" (2000, Кембридж, Англія), та Кембриджським дипломом за досягнення  в освітній діяльності, золотою нагородою "За досягнення життя" від Американського біографічного інституту (Релейх, США), Дипломом і премією "Одіссей" Міжнародної академії КОНТЕНАНТ за видатні досягнення в галузі високих технологій (2000, Росія, Франція), пам´ятними медалями Сократа, Платона, В.М.Глушкова, В.І.Моссаковського, багатьма державними медалями та нагородними знаками України та м.Києва.

Під керівництвом М.В.Новікова Інститут надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України став одним з визнаних авторитетних в світі наукових центрів технологічного перевершення в галузі надвисоких тисків і температур, синтезу нових надтвердих та структурованих матеріалів, інструментів з них,  конструкційних виробів для нової техніки  в різних галузях індустрії, нової медичної техніки. 

М.В.Новіков виховувався в інтелігентній сім´ї своєї родини, в якій взяв найкращі людські риси характеру і життєвої поведінки. У нього з юних років був потяг до нових знань, він завжди прагнув  дізнатися суті різних явищ, наукових відкриттів, своїми руками зробити прилад і провести експеримент. Велику науку він пізнавав у визнаних наукових школах академіків Г.С.Писаренка, Є.О.Патона.

М.В.Новіков безмежно відданий роботі, бере і несе велику відповідальність за себе і за колектив,  яким керує вже 35-й рік. Його діяльність вивела інститут на орбіту фундаментальних досліджень світового рівня, а він особисто разом з інститутом  досягнув високого авторитету в міжнародній науковій спільноті.   

Миколі Васильовичу притаманна любов до образотворчого мистецтва, класичної української і світової літератури, поезії, яку він влучно цитує у своїх виступах. Він є талановитим оратором, завжди тримає увагу присутніх, до нього уважно прислуховуються, він вміло передає свої знання, науковий і життєвий досвід молодому поколінню. Він захоплюється сучасними інформаційними технологіями і використовує їх у житті.

Незважаючи на брак часу, М.В.Новіков знаходить можливість з сім`єю відвідувати нові театральні постановки або концерти відомих співаків, сам співає на дружніх зустрічах, є в нього і любимі пісні, які торкають людські душі. Його розум і душа завжди працюють на благо розвитку науки України, на добробут і щастя всіх українців.

Академік НАН України М.В.Новіков  (2011 р.)

М.В. Новіков  зустрічає в інституті президента НАН України Б.Є. Патона та членів Президії НАНУ (2006 р.)

М.В.Новіков читає лекцію студентам КПІ у навчальному центрі інституту

М.В. Новіков на вручені ордена " За заслуги" ІІІ ступеня в адміністрації президента країни (1998 р.)

Зустріч з космонавтом Г.М.Гречко в інституті (М.В.Новіков в центрі 1980 р.)

М.В.Новіков на переговорах в Китаї

Вручення нагороди " Золотий Меркурій»" ( 1982 р.)

М.В.Новіков на весняному суботнику на території інституту разом із співробітниками (справа наліво – М.В.Новіков, заступники директора інституту чл.-кор.НАНУ В.З.Туркевич, д.т.н.С.А.Клименко та зав.лаб. д.т.н.В.В.Рогов) (2007 р.)

На виставці інституту М.В.Новіков знайомить Б.Є. Патона з новими науковими розробками (2006 р.)

Внутрішня територія інституту

М.В.Новіков на виставці (біля меморіальної доски В.М.Бакуля)

Територія інституту

М.В.Новіков приймає делегацію Німеччини (ф-ма "Френкель")