Головна
Ювілеї
Про Нас
Новини
Історія
Наука
Захист дисертацій
Видання
Результати
Вакансії
+ Відділи : Відділ №1
Відділ №3
Відділ №4
Відділ №6
Відділ №7
Відділ №9
Відділ №11
Відділ №13
Відділ №14
Відділ №18
Відділ №20
Відділ №22
Рада молодих вчених
Науково-організаційний відділ
Керівництво Інституту
АЛКОН
Виробництво
Інвестиції
Міжвідомча рада
Інформація по закупівлях на 2016 рік
e-mail
"СВЕРХТВЁРДЫЕ МАТЕРИАЛЫ"
Бібліотека
Інформація про заходи ІНМ, що заплановані на 2017 рік
XX Міжнародна конференція
Обладнання центру
Положення
Контакти
Порядок оформлення заявок

РОЗДІЛ III.

РОЗШИРЕННЯ І ПОГЛИБЛЕННЯ
НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (70-ті роки)

 
Завдання, які довелося вирішувати інституту в 70-і роки, ставилися за двома основними напрямками.
По-перше, як тільки стало ясно, що розроблена і освоєна в ІНМ технологія синтезу алмазів дозволяє за науковим змістом, технічним рішенням і економією організувати промислове виробництво, розгорнулося масштабне проектування і будівництво спеціалізованих заводів з виробництва синтетичних алмазів і алмазного інструменту. Першими для розміщення спеціалізованих заводів були обрані м. Полтава в Україні та м. Єреван у Вірменії.
По-друге, успішне подолання опору впровадженню нової інструментальної алмазної продукції в різні галузі виробництва, розпочате і очолюване науковими та державними діячами в 60-х роках, дало позитивний результат.
З"явилися зразки нової, дуже потрібної країні техніки і в атомній промисловості, і в мікроелектроніці, і в освоєнні космосу. Діяльність вченого і енергійного організатора В.М. Бакуля і створеного ІНМ були затребувані ходом розвитку економіки СРСР, і тому користувалися потужною підтримкою уряду в 60-і роки. Вони становили вітрину досягнень економіки СРСР і в 70-х роках, гордість України.
Головним завданням інституту було забезпечення широкого застосування інструментів із синтетичних алмазів, більш дешевих і доступних, ніж природні, перевершуючих їх за абразивним характеристикам в значному числі додатків. А інший - розвиток на конкурентному рівні алмазної науки і НДР в інституті, щоб не відстати від світового руху в бік прогресу в нових напрямках (інформатики, комп"ютеризації, СVD- і PVD-методах плівкових технологій, напівпровідниках, неметалевих композитах і ін.) світової науки.
 
Директор інституту з 1977 р, академік НАН України, професор, д.т.н. М.В. Новіков
 В Інституті надтвердих матеріалів була створена постійно діюча виставка, на якій демонстрували величезні можливості інструменту з синтетичних алмазів в різних областях. На виставці, яку за 50 років відвідали до 100 тисяч осіб, проводили семінари для фахівців-технологів різних галузей. На них навчилися кілька тисяч осіб з усіх регіонів країни. Були організовані пересувні виставки в автобусах, які їздили по всій країні і викликали великий інтерес у фахівців. Інститут відвідали визначні вчені країни - М.В. Келдиш, А.П. Александров, Г.І. Марчук, М.А. Лаврентьєв і багато інших. Візити делегацій найвищого рівня були спрямовані на вирішення практичних проблем виробництва і на зміцнення загального науково-технічного співробітництва.
1971-1980 рр. - Десятиліття значущих, кардинальних змін в діяльності інституту, пов"язаних зі зміною не тільки його юридичного статусу, а й організаційної структури, вимог до керівництва інституту, дирекції. У 1972 році інститут був переданий з підпорядкування Держплану УРСР до складу Академії наук УРСР. Відповідно до постанови РМ УРСР, інститут разом з дослідним заводом і СКБ, з усіма будівлями, спорудами, науковим і виробничим обладнанням був переданий до складу Академії наук УРСР і перейменований в Ордена Трудового Червоного Прапора Інститут надтвердих матеріалів Академії наук УРСР.
Держплан передав Академії наук для інституту, досвідченого заводу і СКБ все асигнування на науково-дослідні роботи, фонд заробітної плати, граничні асигнування на утримання апарату управління, інші ліміти і фонди, а також капітальні вкладення для завершення будівництва лабораторно-виробничого корпусу алмазних доліт, на будівництво профілакторію, розробку технічної документації на реконструкцію будівель і споруд, які дісталися інституту від Київського експериментально-механічного заводу.
 
Крім того, капітальні вкладення в розмірі 300 тис.крб. щорічно цільовим призначенням йшли на будівництво житла для співробітників. В.М. Бакуль в лютому 1977 р. перейшов на наукову роботу, а в кінці року на пенсію за станом здоров"я. 15 березня 1977 року на загальних зборах Академії наук директором інституту був затверджений доктор технічних наук Микола Васильович Новіков. А вже 16 березня 1977 року новий директор приступив до відповідальної роботи. З цього моменту відкривалася нова сторінка в житті колективу і діяльності інституту. М.В. Новіков на час прийняття інституту під своє керівництво мав досить великий досвід наукової та керівної роботи як в системі Академії наук, так і в системі вищих партійних органів - шість років працював консультантом і завідуючим сектором у відділі науки ЦК Компартії України. Він був одним з талановитих учнів відомого вченого в області міцності матеріалів, директора Інституту міцності АН УРСР академіка Г.С. Писаренко, його соратником у заснуванні інституту, і займав посаду його заступника з наукової роботи понад шість років. Круто змінивши свою діяльність в напрямку синтезу надтвердих матеріалів, М.В. Новіков протягом декількох місяців знайомився і аналізував основні результати роботи всіх наукових лабораторій нового для нього інституту. Знайомство з багатьма людьми дозволило Миколі Васильовичу не тільки побачити можливості застосування свого колишнього наукового досвіду в новій для нього області знань, а й визначити шляхи подальшого розвитку основних наукових напрямків Інституту надтвердих матеріалів.
 
 
В лаборатории отдела исследований физико-механических свойств синтетических алмазов, твердых и керамических материалов.
У лабораторії відділу досліджень фізико-механічних властивостей синтетичних алмазів, твердих і керамічних матеріалів
З приходом на посаду директора інституту М.В. Новікова зазнала змін структура інституту. Замість лабораторій організовані наукові відділи з уточненням їх назв і головних напрямків діяльності. У 1979 році в інституті був заснований науково-теоретичний журнал «Сверхтвердые материалы» під егідою відділення фізико-хімії і технології неорганічних матеріалів Академії наук СРСР і відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства Академії наук УРСР, перший номер якого вийшов у липні 1979 року.   Нове керівництво інституту надавало великого значення співробітництву з підприємствами та організаціями, що займаються проблемами виробництва, обробки і застосування природних алмазів, завдяки чому з ними було укладено ряд нових великих господарських договорів. Таким чином, десятиліття 70-х років закінчилося для ІНМ сходженням на нову сходову площадку. Інститут підійшов до нового маршу сходження до вершин наукового пошуку і виробничої реалізації науково-технічних досягнень. Діяльність інституту повністю виправдала надії і зусилля вищих керівників СРСР та України, дружньо налаштованих і уважно спрямовуючих роботу комплексу народного господарства України. Виконувалися і плани розвитку наукової роботи в інституті, схвалені керівництвом Академії наук України.
 
 
Станок прецизионного алмазного микроточения отражающей асферической поверхности  сверхточных крупногабаритных (0,4–1,0 м диаметром) лазерных металлокерамических зеркал  (разработка удостоена Государственной премии).
Верстат прецизійного алмазного мікроточіння відбиваючої асферичної поверхні надточних великогабаритних (0,4-1,0 м діаметром) лазерних металокерамічних дзеркал (розробка удостоєна Державної премії).
 

 

На головну

ОСНОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України
Коротка довідка про діяльність Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
Хроніка найважливіших подій ІНМ ім. В.М. Бакуля і НТАК «АЛКОН»
РОЗДІЛ I. ПЕРЕДІСТОРІЯ НАРОДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ
РОЗДІЛ ІІ. ПОЧАТОК АЛМАЗНОГО ШЛЯХУ (60-ті роки)
РОЗДІЛ III. РОЗШИРЕННЯ І ПОГЛИБЛЕННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (70-ті роки)
РОЗДІЛ IV. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛАБОРАТОРІЙ І ВІДДІЛІВ
РОЗДІЛ V. РОЗВИТОК НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ІНСТИТУТУ ДЛЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПРОГРЕСУ (80-ті роки)
РОЗДІЛ VI. НА ЗЛАМІ ЕПОХ (90-ті роки)
РОЗДІЛ VII. ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК
РОЗДІЛ VIII. НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО, ІНФОРМАЦІЙНО-РЕКЛАМНА ДІЯЛЬНІСТЬ
РОЗДІЛ ІХ. НАУКОВА ШКОЛА БАКУЛЯ - НОВІКОВА
РОЗДІЛ Х. ГРОМАДСЬКІ ТРАДИЦІЇ ЗА 50 РОКІВ
ФАКТИ І ЦИФРИ ІСТОРІЇ ІНМ

Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Україна, 04074, Київ, вул.Автозаводська, 2;
Тел.: (+38 044) 468-86-40 Факс: 468-86-25 www.ism.kiev.ua Е-mail: alcon@ism.kiev.ua