РОЗДІЛ VI.
НА ЗЛАМІ ЕПОХ (90-ті роки)
90-ті - це роки доленосних змін в житті України і в житті Інституту. Розвал Радянського Союзу, зміна соціального ладу - все це не могло не відбитися на роботі колективу.
 |
| Вставки для бурових інструментів з алмазно-твердосплавного композиту «Славутич», що захищені 41 патентом в 16 країнах світу |
Адже інститут по численним директивним рішенням створювався для роботи на запити підприємств усієї великої країни. Більше 10 тисяч організацій, заводів, фабрик Союзу отримували і регулярно користувалися алмазним інструментом і абразивними шліф-, мікро- і субмікропорошками, виробленими досвідченим заводом ІНМ і ще шістьма великими заводами в країні, які працювали за технологіями, переданими та впровадженими руками і напористістю співробітників Бакулевского колективу.
Було підраховано, що реальний економічний ефект від застосування підприємствами країни розробок інституту склав до 1990 р. понад мільярд рублів. А вкладення на створення інституту в 60-і роки обчислювалися сумою в 50 мільйонів рублів з держбюджету України. Це чудовий приклад розумного державно важливого інноваційно-інвестиційного рішення.
Алмазна промисловість країни виробляла стільки вітчизняної продукції, скільки всі країни світу разом узяті, і її імпорт підприємствам країни був не потрібен. Планова централізована соціалістична економіка надавала провідним фізико-технічним, хімічним академічним інститутам Росії, України, Білорусії привілейоване становище маяків прогресу, направляла їх роботу по зміцненню індустріальної та оборонної могутності великої держави. Державне фінансування і адміністративна підтримка забезпечували їм можливість подолання поточних труднощів в оплаті праці, в матеріально-технічному постачанні для виконання як наукових досліджень, так і в практичній реалізації їх результатів. Суспільство і промислові підприємства силовим шляхом долали завжди існуючу при цьому ладі «несприйнятливість» до нової техніки. Для цього державою виділялися значні кошти.
Потрібно відзначити, що розробки для промисловості виконувалися, що називається, «з нуля», так як світовий ринок інвестицій був для країни практично закритий. Відгомін холодної війни, жорстка конкуренція - ці та багато інших моментів перешкоджали виходу країни на світовий ринок на рівних. Формування нового типу відносин - ринкових - негативно відбилося на діяльності провідних науково-технічних промислових комплексів в Україні. Різко скоротилася потреба в новій техніці, особливо вітчизняній. Несприйнятливість почала перемагати. У багатьох випадках це пов"язано з скороченням загальних обсягів виробництва, ліквідацією або перепрофілюванням підприємств, зникненням спільного господарства. Зникли надійні джерела фінансування науково-технічних розробок - велике машинобудування, скоротилися атомна і космічна галузі, вітчизняний нафтовидобуток поступився імпорту.
Це різко обмежило матеріально-фінансову підтримку наукових колективів, які працювали на технічний прогрес. На ринок України хлинув потік імпортної техніки, інструментів і обладнання, причому іноді низької якості, але в привабливій упаковці і з вагомим заохоченням. Науково-дослідні інститути фізико-технічного профілю стали перед фактом нестачі оборотних і капітальних коштів для створення розробок, практично повної відсутності нових видів обладнання. Фінансувалася і фінансується тепер на 80-85% тільки зарплата. Держава і промисловість України перестали бути замовниками багатьох видів наукомісткої продукції.
На початку 90-х років в науково-технічному комплексі ІНМ НАН України розробляли нові форми організації досліджень і забезпечення виробництва, розвитку способів застосування інструментів і виробів з НТМ, які допомагають колективу адаптуватися до умов ринкових відносин. Акцент був зроблений на розробку та здійснення великих проектів з освоєння нових технологій і нарощування виробництва наукомісткої продукції як в підрозділах комплексу, так і шляхом можливого створення підприємств ринкового типу, - поєднуючи можливості своєї матеріальної бази та інших організацій.
 |
| Долота для надглибокого буріння нафтових і газових свердловин. Були використані для буріння рекордної за глибиною (12 км) свердловини на Кольському півострові |
Фактично у НТК інституту були сформовані два обличчя - одне науково-пошукове для формування наукових результатів фундаментального, прикладного і пошукового характеру. Основою тут служило бюджетне фінансування і неприбуткова форма господарської діяльності інституту. Інше - виробничо-комерційна діяльність з випуском і реалізацією реальної продукції - інструментів, матеріалів, виробів, а також надання профільних і соціального характеру послуг.
Тут робота велося на ринкових засадах господарювання і з завданням рентабельною, енергоефективної, ресурсозберігаючої і економічно обгрунтованої діяльності. Щороку приносив колективу нові випробування - до кінця десятиліття інститут реформував свою структуру, розформувавши кілька підрозділів, які не мали фінансування, пережив великі втрати - були продані будівлі поліклініки та магазину-прохідний, корабель «Алмаз», збанкрутував дослідний завод, було ліквідовано Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом, що залишився без фінансування.
У цей дуже складний і важкий для України, як молодої держави, і його громадян десятиліття інститут гідно продовжував працювати над вивченням властивостей і застосуванням нових надтвердих і керамічних матеріалів, твердих сплавів. Державний устрій, що змінився, зумовив необхідність реорганізації діяльності колективу з акцентом на потреби національного індустріального розвитку України - промисловий розвиток держави неможливий без використання високих наукоємних технологій.
У свою чергу, розвиток цих технологій визначається рішенням проблеми створення виробництва і насичення ринку ефективними інструментами, які є основним робочим органом при механічній обробці. Інститут не тільки зберіг багато високоефективних розробок минулих років, а й збагатив матеріалознавчу науку новими досягненнями в розумінні природи впливу високого тиску на речовину, створив гаму сучасних інструментів і технологій, застосування яких спрямовано на розвитку промислового виробництва в Україні, створення конкурентоспроможних машин і технічних пристроїв світового рівня.
Інститут є активним учасником європейського і світового наукового простору, важливим центром розвитку досліджень і розробок в області екстремально високих тисків і температур, матеріалознавства надтвердих, смарт- і структурованих композитів, функціональної кераміки.
