• Інститут був створений відповідно до постанов урядових органів СРСР і України 06.06.1961 року в підпорядкуванні Держплану УРСР для вирішення науково-технічних і виробничих завдань індустрії країни - машинобудування, електроніки, гірництва, оборонної промисловості на основі широкого промислового виробництва синтетичних алмазів, інших надтвердих матеріалів, інструментів з них, розвитку високих технологій їх отримання і застосування.
• Організатором і першим директором інституту в 1961-1977 рр. був Валентин Миколайович Бакуль, під керівництвом якого розроблено необхідне обладнання, апаратура та технологічні процеси промислового синтезу алмазу, створені інструменти на їх основі і організовано широке впровадження алмазних інструментів на тисячах підприємств різних галузей промисловості. Розробка промислової технології синтезу базувалася на роботах ІФВД (Москва), де під керівництвом Л.Ф. Верещагіна в лабораторних умовах були отримані перші синтетичні алмази в СРСР (1960). У березні 1963 р В.М. Бакулем і Л.Ф. Верещагіним був підписаний меморандум, в якому вказувалося «... рішення цієї найважливішої проблеми, що має винятково велике загальнодержавне значення, стало результатом справді творчої співдружності двох інститутів, які внесли в її рішення рівні внески».       
• В.М. Бакуль і завідувач лабораторії синтезу алмаза А.І. Пріхна в 60-ті роки були включені Л.Ф. Верещагіним співавторами в перші авторські пріоритетні свідоцтва СРСР на способи синтезу алмазу (а.с. №№ 363617, 363618 з пріоритетом 03.05.60 р.).       
• Перші авторські свідоцтва ІНМ на спосіб синтезу алмаза отримані в 1969 р. (а.с. №№ 452166, 452167 з пріоритетом 17.07.69 р.), автори А.І. Пріхна, А.А. Шульженко, А.А. Гетьман, Е.Б. Вишневський. 
• З 1977 р. інститут очолює академік НАН України, професор, д.т.н. Новіков Микола Васильович.
• Структурно інститут був створений і розвивався всі 50 років, як науково-технічний комплекс, що включає власне інститут, СКБ і дослідне виробництво (завод, підприємства). Сьогодні територія комплексу АЛКОН інституту займає 15,13 га, на ній розміщені 60 лабораторних, виробничих і технічних корпусів. На території побудований декоративний басейн, ростуть 1068 плодових і декоративних дерев - блакитні ялини, верби, магнолії, сакура та ін., Багаторічні квіти, щорічно висаджуються сотні однорічних квітів, живуть білки, сови і багато інших птахів. Все це створює особливу естетичну та екологічну атмосферу, що тішить співробітників і гостей.
• У 1961 р в складі комплексу працювали 510 чол., В т.ч. в інституті - 176 чол., серед них 8 кандидатів наук і 84 жінки (47,7%); 35 співробітників працювали в СКБ і 299 на дослідному заводі.

Інститут високими темпами збільшував обсяги виробництва і чисельність працівників. Тільки за два роки 1962-1963 рр. на роботу в інститут було прийнято 340 молодих фахівців, спеціально відібраних в ряді вузів Києва, Харкова, Львова, Чернівців та ін., А також запрошені на роботу ряд висококваліфікованих учених з різних куточків країни (Москва, Новосибірськ, Томськ, Миколаїв та ін.).

Чисельність комплексу в 1963 р склала 1988 чол., в т.ч. - 516 співробітників інституту, в їх числі 20 чол. з вченими ступенями (1 доктор наук) та 207 жінок (40%). У 1988 році відзначена найбільша чисельність комплексу 3880 чол., В т.ч. 989 чол. в інституті, 217 - з вченими ступенями (17 докторів і 200 кандидатів наук), жінок - 441 (44,6%), в СКБ - 947 чол. і на дослідному заводі - 1945 чол.

У 2011 р в інституті працює 405 чол., в їх числі 205 наукових співробітників, з них 34 доктори і 85 кандидатів наук, 170 жінок (41,2%). 1452 чол. із загальної кількості співробітників комплексу працювали в його стінах 25 і більше років, отримали почесне звання «Ветеран праці ІНМ». 3534 чол. працювали в НТК ІНМ 10 і більше років і отримали звання «Кадровий працівник ІНМ».

• Перша промислова партія синтетичних алмазів була проведена на дослідному заводі за технологією інституту в кількості 2 тисячі карат (400 г) в жовтні 1961 року, а до кінця грудня було отримано 4400 карат (880 г) при плановому завданні на рік - 500 карат (100 г).
• Випуск алмазів до грудня 1962 зріс в 30 разів і склав 137 400 карат (27,48 кг), а в грудні 1963 р досяг обсягу 3 млн 61 тис. 630 карат (612,322 кг). Загальний обсяг випуску синтетичних алмазів за 50-річний період роботи НТК інституту склав 424 млн 500 тис. 698 карат або 84,3 т. Пік випуску алмазів дослідним заводом інституту зафіксований в 1991 р - 20 млн 731 тис. 247 карат за рік.
• У 1963 р за розробку і організацію промислової технології синтезу алмазу, широкомасштабне впровадження алмазного інструменту інститут нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, 62 співробітника відзначені високими урядовими нагородами (4 ордена Леніна, 9 - Трудового Червоного Прапора, 18 - «Знак Пошани», 30 медалей - «За трудову доблесть», «За трудову відзнаку»). В.Н. Бакулю присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої Зірки. Відзначаючи наукові та науково-організаційні заслуги В.М. Бакуля, рішенням Президії АН СРСР № 261 від 17.03.1967 р йому присуджено науковий ступінь доктора наук Honoris causa і виданий Диплом за особливо видатні досягнення в області синтезу надтвердих матеріалів, твердосплавного і алмазного інструменту. Постановою Ради Міністрів УРСР № 317 від 20.10.1990 р інституту присвоєно ім"я В.М. Бакуля.
• У 1966 р в країні була створена алмазна підгалузь інструментальної промисловості, що дозволило в короткий термін зайняти провідне місце в світі за обсягами виробництва і застосування синтетичних алмазів. Про це свідчать такі цифри: в США за період освоєння промислового синтезу алмазу з 1957 р до 1970 р (14 років) було вироблено 79,7 млн карат (15,9 т); в СРСР за період 1961-1970 рр. (10 років) було отримано 146 млн карат синтетичних алмазів (29,2 т), в т.ч. в Україні - 89,3 млн карат (18,9 т). До 1990 р. синтетичні алмази і інструменти з них випускалися на 8-ми заводах країни за технологіями інституту в обсязі, рівному світовому випуску - 600 млн карат (1200 т).
• У 1981 р вперше в світі введено в дію розроблений інститутом новий ГОСТ 9206-80 «Порошки алмазні» на 23 марки замість 10 за старим ГОСТом, з включенням нового класу Субмікропорошки і науковим обґрунтуванням марок шліфпорошков по міцності зерен на стиск (в ньютонах), спільно з Московським інститутом «ВНІІАЛМАЗ». Діяльність інституту відзначена низкою нагород і грамот. Інститут отримав в 1969 р звання «Підприємство високої культури», нагороджений ювілейною Ленінської почесною грамотою (1970 р.), Почесною грамотою ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради (1972 р.), неодноразово нагороджувався перехідними прапорами Академії наук УРСР, Оболонського району, міського комітету профспілки м.Києва. Науково-технічні розробки інституту до 1990 були удостоєні 8-ми Дипломів І-го ступеня і 327 медалями ВДНГ СРСР. З 1990 р інститут має 15 грамот за участь в спеціалізованих виставках, отримані Дипломи, Золоті медалі і премії у виставкових конкурсах за «Кращий вітчизняний товар року», в т.ч. порошки кубічного нітриду бору (2005 рік), алмазні інструменти для обробки кераміки і скла (2006 р.), кола з кубічного нітриду бору для заточування свеклорежущіх ножів (2007 р.), алмазні інструменти для хонінгування (2008 р.), керамічні сопла для гідроабразивного різання (2010 р.).
• Ефективному впровадженню алмазного інструменту сприяла розгорнута роз"яснювальна та навчальна робота, що проводиться колективом інституту. За період 1961-1975 рр. безпосередньо на базі інституту проведено 594 курсів, семінарів, шкіл індивідуального навчання, в яких взяли участь 25543 чол. від 10292 підприємств. 530 таких заходів проведено за межами інституту в багатьох інших великих і малих містах союзних республік колишнього СРСР і за кордоном. Ці заходи відвідали 254610 чол. від 9724 підприємств, пересувна виставка інституту, обладнана в 2-х автобусах «ЛАЗ» і «Ікарус», 170 раз виїжджала в міста не тільки України і республік СРСР, а й в зарубіжні країни - Угорщину, Австрію, Чехословаччину, Німеччину, Данію, Польщу, Румунію, Болгарію, Югославію, Фінляндію, Швецію, Норвегію і ін. Ці пересувні виставки відвідали 201499 чол. від 3612 підприємств. Стаціонарну виставку, яка працює в інституті з 1963 р відвідали в 1963-1975 рр. 149455 чол., А за 50-річний період всього - 306687 чол.

За роки незалежності України інститутом проведено 74 конференції за участю зарубіжних представників. З 1972 р відповідно до рішення РМ УРСР № 118 від 07.03.1972 р інститут працює в системі Національної академії наук України.

За прийнятою в Академії наук України системі сім разів директором інституту з 1977 р. таємним голосуванням обирається д.т.н., професор, академік НАН України (з 1985 р.) Микола Васильович Новіков, нині Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат 3-х державних премій, нагороджений орденами СРСР, України, Болгарії та міжнародними науковими, вітчизняними академічними, громадськими нагородами. Він обраний почесним доктором, професором 7-ми університетів України та Китаю, почесним громадянином ряду міст України та Болгарії.

• За період 1961-1971 рр. роботи інституту в системі Держплану УРСР виконано 385 науково-технічних тем; з 1972-2010 рр. в системі НАН України інститутом виконано 725 науково-дослідних тем фундаментального і прикладного характеру в галузі матеріалознавства, фізико-хімії і механіки матеріалів, а також виконані 8253 роботи за договорами з підприємствами і організаціями. Інститут створює і випускає наукомістку і високотехнічну продукцію і вироби (інструменти, пари тертя, опори, твердоміри і ін.) з синтетичних алмазів, алмазоподібного кубічного нітриду бору, композитів, порошків, плівкових структур, полікристалів, нитридной, карбідної, оксидной кераміки, включаючи надпровідні матеріали, структуровані матеріали, елітні вироби з них, які використовуються в лабораторних обмежених і промислових кількостях від каратів, грам, кілограм до декількох тонн.
• Вперше в СРСР здійснено синтез алмазу вибухом (а.с. № 869208 з пріоритетом 17.05.1976 р.). Отримано патент № 2 України з пріоритетом 26.07.1989 р. на синтез великих монокристалів алмазу авторів С.А. Івахненко, М.В. Новікова, І.С. Білоуса. Ліцензії з передачі «ноу-хау» на цю технологію продані в Південну Корею, Росію, Індію, Китай, Німеччину, Нідерланди.
• Вперше 1989-1990 рр. за урядовим завданням розроблена і реалізована на дослідному заводі інституту ефективна промислова технологія високотемпературного спікання керамічного ударостойкого матеріалу алтиніт, що не має аналогів в Європі, для захисту броньованої техніки і виготовлення бронежилетів, які використовуються в збройних силах країни. Пластини непробивні автоматною чергою з відстані 5-10 м. 275 тис. Виготовлених пластин передані Міністерству оборони і врятували життя тисячам солдатів в Афганістані.
• Вперше в СРСР створена технологія, верстати, пристрої та інструменти для алмазний прецизійний мікроточінняя і виготовлення великогабаритних (до 3-х м) лазерних металокерамічних дзеркал. Робота впроваджена і виконувалася на замовлення військово-промислового комплексу СРСР. Точність геометрії плоских, сферичних, асферичних дзеркал досягала 0,1 ширини інтерференційного кільця і шорсткості поверхні - Ra 0,01 мкм. Інституту належить зафіксований в публікаціях рекорд мінімальної досягнутої шорсткості обробленої поверхні на підкладках з сапфіра Ra 0,2-0,3 нм і оптичною чистотою Р 0-10¸0-20. Сертифікація проведена в Росії, США, Німеччині.
• В інституті були створені технології, інструменти і верстати для точної обробки асферических поверхонь оптичних лінз методом траєкторного копіювання заданих складних форм. Вони були прийняті Красногорськім заводом (м. Москва) і Ленінградським оптико-механічним об"єднанням, апробовані Державним оптичним інститутом ім. С.І. Вавілова.
• У 70-х роках, для реалізації і впровадження нового алмазно-абразивного інструменту та розробленого інститутом способу алмазного шліфування кремнієвих пластин діаметром 100-150 мм, які використовуються у виробництві інтегральних схем, в СКБ інституту був створений двошпиндельний верстат оригінальної конструкції МШ-259. Дослідним заводом випущена настановна партія верстатів (5 шт.) і впроваджена на Московському заводі шліфувальних верстатів. Всього було випущено більше 100 верстатів для основних заводів країни, які виробляють інтегральні схеми напівпровідникових приладів.
• У 1986-1989 рр. інститут розробив унікальну лінію з 5 верстатів для комплексної обробки (різання, шліфування, полірування) водорозчинних монокристалів телуриду кадмію, використовуваних в спеціальних пристроїв нічного бачення. Ця розробка була прийнята міжвідомчою комісією Мінстанкопрома для виробничого використання. У діамантове виробництво на всіх заводах країни були впроваджені нові алмазні кола інституту з зернами синтетичних алмазів, закріпленими при вакуумному спекании в адгезионно-активної металевій зв"язці, стійкість яких перевищувала в 7 разів звичайний інструмент і досягала 9 тисяч годин при високих розмірної точності і якості обробленої поверхні. Інструмент експортувався за кордон в центри алмазного виробництва.
• Створено 26 нових полікристалічних, композиційних матеріалів на основі алмазу і кубічного нітриду бору в їх числі «Славутич», киборит, ісміт, дісміт, алмазно-твердосплавні пластини (АТП), кібор і ін. Отримано свідоцтва про реєстрацію цих матеріалів. На основі високозносостійкого композиційного матеріалу «Славутич» (авт. свід. № 356910 з пріоритетом 23.02.1968 р.; товарний знак «Славутич» № 37493 від 12.08.1968 р.), створені нові конструкції бурових доліт для глибокого буріння нафтових і газових свердловин , організовано їх широке впровадження. У 1975-1981 рр. «Славутич» запатентований в 16-ти країнах світу (США, Англії, Бельгії, Ірані, Франції, ФРН, ПАР та ін.), Отриманий 41 патент. Колектив творців «Славутича» і організація широкого впровадження у виробництво відзначені Премією Ради Міністрів СРСР в 1981 році (газета «Соціндустрія» від 19.04.1981 р.).
• 1486 комплектів інструментів розроблені і виготовлені в інституті для використання в операціях мікросудинної та реконструктивної хірургії, ендолімфологіі і біопсії тканин, мікрохірургії ока та отримали хорошу оцінку у фахівців-медиків.
• За період 1961-2010 рр. випущено 334800 шт. бурових коронок, оснащених алмазами і надтвердими композитами. Ними пробурено 6026400 погонних метрів геологорозвідувальних і промислового значення свердловин на території СРСР, Близького Сходу, в Китаї. Максимальна проходка на 1 коронку досягала 720 метрів, максимальна швидкість буріння 5 м/год. Випущено 34648 великих бурових доліт, оснащених НТМ для буріння промислового значення нафтових і газових свердловин. В Україні, Росії, Казахстані, Азербайджані ними пробурено 32213592 метриа. Максимальна прохідка на долото, оснащене алмазно-твердосплавними пластинами (АТП), досягала 6200 м, максимальна швидкість буріння 11 м/ч, максимальна глибина від поверхні землі досягнута на Кольській свердловині - 12,8 км (Росія).
• Обсяг реалізованих за 50 років матеріалів, виробів виробництва науково-технічного комплексу інституту склав (для сумісності обсяги наводяться в доларах США): 1961-1970 рр. - 67,3 млн; 1971-1980 рр. - 159,4 млн; 1981-1990 рр. - 315,5 млн; 1991-2000 рр. - 68,2 млн; 2001-2010 рр. - 21,3 млн. Загальна сума - 648,2 млн дол. США.

У 1995 р в нових умовах ринкової економіки на базі інституту організований науково-технологічний алмазний концерн НАН України - АЛКОН. До його складу входять 12 державних організацій, на території інституту працюють 94 орендних підприємства, орендована площа становить 18530 м2 (менше 20% загальної площі), організовано роботу науково-виробничого парку, інноваційного інкубатора.

Виробничі підприємства АЛКОН за період 2006-2010 рр. випустили і реалізували продукцію на суму 56905,4 тис. грн. (7 млн 203 тис. дол. США), у тому числі алмазні і КНБ порошки і пасти - 22412,4 тис. карат, надтверді полікрісталли (алмазно-твердосплавні пластини, вставки для бурових інструментів з "Славутича") - 140 795 шт .; твердосплавні вироби - 38,6 т; алмазні та твердосплавні інструменти (горнобуровие, правлячі, ріжучі та ін.) - 127605 шт .; вироби з кераміки - 5535 шт. Енергоспоживання в 2011 р в АЛКОН становить 9308 тис. КВт / год; 357 тис. куб. м газу; 83 куб. м води. Загальна річна сума оплати за енергоносії становить 8387 тис. грн. Максимальне споживання енергоносіїв припадає на 1991 року і було за обсягом на порядок більше (10,2 рази).

В інституті організований і діє інформаційно-аналітичний центр, який є ядром інформаційної мережі інституту, який об"єднує понад 200 робочих станцій і 8 серверів. Постійно оновлювана веб-сторінка ІНМ містить найбільш актуальну інформацію про діяльність підрозділів і результатах роботи інституту. Веб-сторінку щодня відвідує до 1000 користувачів.

Інтелектуальною власністю інституту є 115 монографій, 90 збірників наукових праць, 217 довідників, методичних посібників, підручників та ін. З інформаційним обсягом 4760,3 обліково-видавничих аркушів, в їх числі такі фундаментальні видання як «Синтетичні надтверді матеріали» в 3-х т., відп. ред. М.В. Новіков, 1986 р .; М.В. Новіков, Д.В. Федосєєв, А.А. Шульженко, Г.П. Богатирьова «Синтез алмазів», 1987 р .; П.С. Кислий, М.А. Кузенкова і ін. «Карбід бору» відп. ред. М.В. Новіков, 1988 р .; А.А. Шульженко, В.Г. Гаргін, А.А. Бочечка, В.А. Шишкін «Полікристалічні матеріали на основі алмазу» відп. ред. М.В. Новіков, 1989 р .; М.В. Новіков, А.Л. Майстренко, В.Н. Кулаковський «Опір руйнуванню надтвердих композиційних матеріалів», 1993 р .; «Матеріали надтверді. Отримання і застосування »в 6-ти т. Під заг. ред. Н.В. Новикова, 2003-2007 рр .; О.Г. Лисенко, В.І. Грушко, М.В. Новіков «Скануюча зондова мікроскопія: основи методу, дослідження і модифікація поверхні алмазним зондом», 2009 р. Д.В. Федосєєв, М.В. Новіков, А.С. Вишневський, І.Г. Теремецька довідник «Алмаз», 1981 г. Монографія «Синтез алмазу» і довідник «Алмаз» перекладені і видані в Японії в 1989 р.

Кількість документів патентного фонду інституту становить 215 тис. одиниць, в числі яких близько 100 тис. описів охоронних документів всіх країн світу, що стосуються основних напрямків діяльності інституту. У їх числі 3100 авторських свідоцтв і патентів інституту, з них 350 патентів отримані в 25 зарубіжних країнах, включаючи Англію, Бельгію, США, Росію, Італію, Францію, Японію, Швецію, Білорусь та ін. До 1975 рр. включно в інституті не було ради по захисту дисертацій, тому підготовлені дисертаційні роботи співробітники інституту захищали в спецрадах інших наукових організацій. За період 1965-1975 рр. було захищено 2 докторських і 71 кандидатська дисертація. 22 грудня 1975 року наказом ВАК СРСР № 32-В затверджена спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій під головуванням В.М. Бакуля. У 1976-1977 рр. 8 співробітників інституту захистили кандидатські дисертації в цій раді, ще 8 дисертацій захищені в спецрадах інших організацій.

13 січня 1978 року наказом ВАК СРСР № 11-В затверджений спеціалізована вчена рада із захисту докторських дисертацій під головуванням академіка НАН України М.В.Новікова. За період 1978-2000 рр. співробітниками інституту за все захищено 35 докторських і 181 кандидатська дисертація, в т.ч. в спецраді інституту - 20 докторських і 107 кандидатських дисертацій.

У зв"язку з тим, що академік НАНУ М.В. Новіков був призначений головою експертної ради ВАК України із захисту дисертацій в області машинознавства та загального машинобудування, головою спеціалізованої ради інституту затверджений наказом ВАК України № 57 від 5 лютого 2001 р. чл.-кор. НАНУ В.П. Бондаренко. За період 2001-2010 рр. співробітниками інституту за все захищено 14 докторських і 35 кандидатських дисертацій, в т.ч. в спецраді інституту - 7 докторських і 34 кандидатських дисертацій. За 50 років діяльності інституту 354 співробітника захистили дисертації, в числі яких 51 докторська та 303 кандидатських роботи. За межами інституту в 1965-2010 рр. захищена 21 докторська та 146 кандидатських дисертацій в 62-х спецрадах інших міст країни, в т.ч. р.р. Якутськ, Мінськ, Москва, Новосибірськ, Ленінград, Краматорськ, Харків, Тула, Ташкент, Саратов, Перм, Куйбишев, Тбілісі, Донецьк, Горький і ін., з якими інститут протягом усього часу своєї діяльності підтримував і підтримує тісні творчі зв"язки.

Інститут підтримує творчі зв"язки з інститутами НАН України, Російської академії наук, АН Білорусі, численними зарубіжними науковими центрами в Європі, США, Японії, виконує науково-дослідні роботи по закордонним грантам і контрактами. У 2001-2010 рр. щорічно виконувалося в середньому 43 контракту на створення і поставку надтвердих матеріалів і інструментів, в т.ч. в країни СНД (Росія, Білорусь, Казахстан, Молдова) та зарубіжні країни (США, Японія, Китай, Південна Корея, Німеччина, Індія, Ізраїль, Голландія, Бразилія та ін.).

За 50 років діяльності інституту 628 наукових співробітників, інженерно-технічних працівників, конструкторів і робітників нагороджені орденами і медалями, 47 співробітників є лауреатами 19-ти Державних премій СРСР, УРСР, Вірменської РСР, України, Ради Міністрів СРСР. Всього отримано 78 Держпремій, академічних наукових премій та почесних нагород, медалей, включаючи 16 міжнародних премій, медалей, дипломів. У числі нагороджених 24 молодих вчених, 2 з яких нагороджені премією Президента України, відповідно за створення високоефективного ріжучого алмазного інструменту (2002 р., О.О. Пасічний) і за розробку і клінічну апробацію прецизійних сапфірових імплантатів (2007 г., В.В. Возний), престижною пам"ятною медаллю ім. С.М. Курнакова Російської академії наук відзначений Соложенко В.Л. за цикл робіт в галузі вивчення фазових перетворень КНБ in situ (1997 р.); Золотою медаллю і Дипломом Української федерації вчених нагороджений А.М. Катруша за роботи в області синтезу великих монокристалів алмазу (2006 р.). 

Інститут і концерн АЛКОН відзначені Міжнародними преміями і медалями, в числі яких премія і приз «Золотий Меркурій» (1982 р.) за експорт продукції і міжнародне співробітництво, отримана за рішенням ХХІІ конференції «За мир і співдружність» в Аддіс-Абебі (Ефіопія); нагорода «Золота Зірка - Арка Європи» (1998 р.) за якість продукції і її популярність в світі (Мадрид, Іспанія); нагорода «Золота медаль SPI» від Міжнародної асоціації сприяння національній промисловості за досягнуті в 1999 р. виробничо-комерційні результати (Франція, 2000 р.); премія «Одіссей» і приз від Міжнародної академії «Контенант» за видатні досягнення в області високих технологій (Франція - Росія, 2000 р.); Диплом, Золота медаль і золотий приз Міжнародного Клубу Торгових Лідерів «За кращу торгову марку ІНМ» (Мадрид, 2010 р.).

Концерн АЛКОН НАН України відзначений Дипломом «Підприємство 2010 р. « за досягнення переваги над конкурентами і досягнення почесного «9» місця серед 350000 підприємств України, підтверджене цифрами державної статистики та аудитом рейтингу. Директор АЛКОН Новіков М.В. відзначений Дипломом «Керівник року 2010 р.», директора 3-х підприємств АЛКОН (В.Н. Стокоз, Е.В. Дабіжа, В.І. Сидорко) відзначені Золотими медалями «Професійна слава України».