Головна
Ювілеї
Про Нас
Новини
Історія
Наука
Захист дисертацій
Видання
Результати
Вакансії
+ Відділи : Відділ №1
Відділ №3
Відділ №4
Відділ №6
Відділ №7
Відділ №9
Відділ №11
Відділ №13
Відділ №14
Відділ №18
Відділ №20
Відділ №22
Рада молодих вчених
Науково-організаційний відділ
Керівництво Інституту
АЛКОН
Виробництво
Інвестиції
Міжвідомча рада
Інформація по закупівлях на 2016 рік
e-mail
"СВЕРХТВЁРДЫЕ МАТЕРИАЛЫ"
Бібліотека
XX Міжнародна конференція
Обладнання центру
Положення
Контакти
Порядок оформлення заявок

ФАКТИ І ЦИФРИ ІСТОРІЇ ІНМ

(1961–2011 рр.)

 
·
  • Інститут був створений відповідно до постанов урядових органів СРСР і України 06.06.1961 року в підпорядкуванні Держплану УРСР для вирішення науково-технічних і виробничих завдань індустрії країни - машинобудування, електроніки, гірництва, оборонної промисловості на основі широкого промислового виробництва синтетичних алмазів, інших надтвердих матеріалів, інструментів з них, розвитку високих технологій їх отримання і застосування.
  • Організатором і першим директором інституту в 1961-1977 рр. був Валентин Миколайович Бакуль, під керівництвом якого розроблено необхідне обладнання, апаратура та технологічні процеси промислового синтезу алмазу, створені інструменти на їх основі і організовано широке впровадження алмазних інструментів на тисячах підприємств різних галузей промисловості. Розробка промислової технології синтезу базувалася на роботах ІФВД (Москва), де під керівництвом Л.Ф. Верещагіна в лабораторних умовах були отримані перші синтетичні алмази в СРСР (1960). У березні 1963 р В.М. Бакулем і Л.Ф. Верещагіним був підписаний меморандум, в якому вказувалося «... рішення цієї найважливішої проблеми, що має винятково велике загальнодержавне значення, стало результатом справді творчої співдружності двох інститутів, які внесли в її рішення рівні внески».       
  • В.М. Бакуль і завідувач лабораторії синтезу алмаза А.І. Пріхна в 60-ті роки були включені Л.Ф. Верещагіним співавторами в перші авторські пріоритетні свідоцтва СРСР на способи синтезу алмазу (а.с. №№ 363617, 363618 з пріоритетом 03.05.60 р.).       
  • Перші авторські свідоцтва ІНМ на спосіб синтезу алмаза отримані в 1969 р. (а.с. №№ 452166, 452167 з пріоритетом 17.07.69 р.), автори А.І. Пріхна, А.А. Шульженко, А.А. Гетьман, Е.Б. Вишневський. 
  • З 1977 р. інститут очолює академік НАН України, професор, д.т.н. Новіков Микола Васильович.
  • Структурно інститут був створений і розвивався всі 50 років, як науково-технічний комплекс, що включає власне інститут, СКБ і дослідне виробництво (завод, підприємства). Сьогодні територія комплексу АЛКОН інституту займає 15,13 га, на ній розміщені 60 лабораторних, виробничих і технічних корпусів. На території побудований декоративний басейн, ростуть 1068 плодових і декоративних дерев - блакитні ялини, верби, магнолії, сакура та ін., Багаторічні квіти, щорічно висаджуються сотні однорічних квітів, живуть білки, сови і багато інших птахів. Все це створює особливу естетичну та екологічну атмосферу, що тішить співробітників і гостей.
  • У 1961 р в складі комплексу працювали 510 чол., В т.ч. в інституті - 176 чол., серед них 8 кандидатів наук і 84 жінки (47,7%); 35 співробітників працювали в СКБ і 299 на дослідному заводі.

Інститут високими темпами збільшував обсяги виробництва і чисельність працівників. Тільки за два роки 1962-1963 рр. на роботу в інститут було прийнято 340 молодих фахівців, спеціально відібраних в ряді вузів Києва, Харкова, Львова, Чернівців та ін., А також запрошені на роботу ряд висококваліфікованих учених з різних куточків країни (Москва, Новосибірськ, Томськ, Миколаїв та ін.).

Чисельність комплексу в 1963 р склала 1988 чол., в т.ч. - 516 співробітників інституту, в їх числі 20 чол. з вченими ступенями (1 доктор наук) та 207 жінок (40%). У 1988 році відзначена найбільша чисельність комплексу 3880 чол., В т.ч. 989 чол. в інституті, 217 - з вченими ступенями (17 докторів і 200 кандидатів наук), жінок - 441 (44,6%), в СКБ - 947 чол. і на дослідному заводі - 1945 чол.

У 2011 р в інституті працює 405 чол., в їх числі 205 наукових співробітників, з них 34 доктори і 85 кандидатів наук, 170 жінок (41,2%). 1452 чол. із загальної кількості співробітників комплексу працювали в його стінах 25 і більше років, отримали почесне звання «Ветеран праці ІНМ». 3534 чол. працювали в НТК ІНМ 10 і більше років і отримали звання «Кадровий працівник ІНМ».

 

  • Перша промислова партія синтетичних алмазів була проведена на дослідному заводі за технологією інституту в кількості 2 тисячі карат (400 г) в жовтні 1961 року, а до кінця грудня було отримано 4400 карат (880 г) при плановому завданні на рік - 500 карат (100 г).
  • Випуск алмазів до грудня 1962 зріс в 30 разів і склав 137 400 карат (27,48 кг), а в грудні 1963 р досяг обсягу 3 млн 61 тис. 630 карат (612,322 кг). Загальний обсяг випуску синтетичних алмазів за 50-річний період роботи НТК інституту склав 424 млн 500 тис. 698 карат або 84,3 т. Пік випуску алмазів дослідним заводом інституту зафіксований в 1991 р - 20 млн 731 тис. 247 карат за рік.
  • У 1963 р за розробку і організацію промислової технології синтезу алмазу, широкомасштабне впровадження алмазного інструменту інститут нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, 62 співробітника відзначені високими урядовими нагородами (4 ордена Леніна, 9 - Трудового Червоного Прапора, 18 - «Знак Пошани», 30 медалей - «За трудову доблесть», «За трудову відзнаку»). В.Н. Бакулю присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої Зірки. Відзначаючи наукові та науково-організаційні заслуги В.М. Бакуля, рішенням Президії АН СРСР № 261 від 17.03.1967 р йому присуджено науковий ступінь доктора наук Honoris causa і виданий Диплом за особливо видатні досягнення в області синтезу надтвердих матеріалів, твердосплавного і алмазного інструменту. Постановою Ради Міністрів УРСР № 317 від 20.10.1990 р інституту присвоєно ім"я В.М. Бакуля.
  • У 1966 р в країні була створена алмазна підгалузь інструментальної промисловості, що дозволило в короткий термін зайняти провідне місце в світі за обсягами виробництва і застосування синтетичних алмазів. Про це свідчать такі цифри: в США за період освоєння промислового синтезу алмазу з 1957 р до 1970 р (14 років) було вироблено 79,7 млн карат (15,9 т); в СРСР за період 1961-1970 рр. (10 років) було отримано 146 млн карат синтетичних алмазів (29,2 т), в т.ч. в Україні - 89,3 млн карат (18,9 т). До 1990 р. синтетичні алмази і інструменти з них випускалися на 8-ми заводах країни за технологіями інституту в обсязі, рівному світовому випуску - 600 млн карат (1200 т).
  • У 1981 р вперше в світі введено в дію розроблений інститутом новий ГОСТ 9206-80 «Порошки алмазні» на 23 марки замість 10 за старим ГОСТом, з включенням нового класу Субмікропорошки і науковим обґрунтуванням марок шліфпорошков по міцності зерен на стиск (в ньютонах), спільно з Московським інститутом «ВНІІАЛМАЗ». Діяльність інституту відзначена низкою нагород і грамот. Інститут отримав в 1969 р звання «Підприємство високої культури», нагороджений ювілейною Ленінської почесною грамотою (1970 р.), Почесною грамотою ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради (1972 р.), неодноразово нагороджувався перехідними прапорами Академії наук УРСР, Оболонського району, міського комітету профспілки м.Києва. Науково-технічні розробки інституту до 1990 були удостоєні 8-ми Дипломів І-го ступеня і 327 медалями ВДНГ СРСР. З 1990 р інститут має 15 грамот за участь в спеціалізованих виставках, отримані Дипломи, Золоті медалі і премії у виставкових конкурсах за «Кращий вітчизняний товар року», в т.ч. порошки кубічного нітриду бору (2005 рік), алмазні інструменти для обробки кераміки і скла (2006 р.), кола з кубічного нітриду бору для заточування свеклорежущіх ножів (2007 р.), алмазні інструменти для хонінгування (2008 р.), керамічні сопла для гідроабразивного різання (2010 р.).
  • Ефективному впровадженню алмазного інструменту сприяла розгорнута роз"яснювальна та навчальна робота, що проводиться колективом інституту. За період 1961-1975 рр. безпосередньо на базі інституту проведено 594 курсів, семінарів, шкіл індивідуального навчання, в яких взяли участь 25543 чол. від 10292 підприємств. 530 таких заходів проведено за межами інституту в багатьох інших великих і малих містах союзних республік колишнього СРСР і за кордоном. Ці заходи відвідали 254610 чол. від 9724 підприємств, пересувна виставка інституту, обладнана в 2-х автобусах «ЛАЗ» і «Ікарус», 170 раз виїжджала в міста не тільки України і республік СРСР, а й в зарубіжні країни - Угорщину, Австрію, Чехословаччину, Німеччину, Данію, Польщу, Румунію, Болгарію, Югославію, Фінляндію, Швецію, Норвегію і ін. Ці пересувні виставки відвідали 201499 чол. від 3612 підприємств. Стаціонарну виставку, яка працює в інституті з 1963 р відвідали в 1963-1975 рр. 149455 чол., А за 50-річний період всього - 306687 чол.

За роки незалежності України інститутом проведено 74 конференції за участю зарубіжних представників. З 1972 р відповідно до рішення РМ УРСР № 118 від 07.03.1972 р інститут працює в системі Національної академії наук України.

За прийнятою в Академії наук України системі сім разів директором інституту з 1977 р. таємним голосуванням обирається д.т.н., професор, академік НАН України (з 1985 р.) Микола Васильович Новіков, нині Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат 3-х державних премій, нагороджений орденами СРСР, України, Болгарії та міжнародними науковими, вітчизняними академічними, громадськими нагородами. Він обраний почесним доктором, професором 7-ми університетів України та Китаю, почесним громадянином ряду міст України та Болгарії.

 

  • За період 1961-1971 рр. роботи інституту в системі Держплану УРСР виконано 385 науково-технічних тем; з 1972-2010 рр. в системі НАН України інститутом виконано 725 науково-дослідних тем фундаментального і прикладного характеру в галузі матеріалознавства, фізико-хімії і механіки матеріалів, а також виконані 8253 роботи за договорами з підприємствами і організаціями. Інститут створює і випускає наукомістку і високотехнічну продукцію і вироби (інструменти, пари тертя, опори, твердоміри і ін.) з синтетичних алмазів, алмазоподібного кубічного нітриду бору, композитів, порошків, плівкових структур, полікристалів, нитридной, карбідної, оксидной кераміки, включаючи надпровідні матеріали, структуровані матеріали, елітні вироби з них, які використовуються в лабораторних обмежених і промислових кількостях від каратів, грам, кілограм до декількох тонн.
  • Вперше в СРСР здійснено синтез алмазу вибухом (а.с. № 869208 з пріоритетом 17.05.1976 р.). Отримано патент № 2 України з пріоритетом 26.07.1989 р. на синтез великих монокристалів алмазу авторів С.А. Івахненко, М.В. Новікова, І.С. Білоуса. Ліцензії з передачі «ноу-хау» на цю технологію продані в Південну Корею, Росію, Індію, Китай, Німеччину, Нідерланди.
  • Вперше 1989-1990 рр. за урядовим завданням розроблена і реалізована на дослідному заводі інституту ефективна промислова технологія високотемпературного спікання керамічного ударостойкого матеріалу алтиніт, що не має аналогів в Європі, для захисту броньованої техніки і виготовлення бронежилетів, які використовуються в збройних силах країни. Пластини непробивні автоматною чергою з відстані 5-10 м. 275 тис. Виготовлених пластин передані Міністерству оборони і врятували життя тисячам солдатів в Афганістані.
  • Вперше в СРСР створена технологія, верстати, пристрої та інструменти для алмазний прецизійний мікроточінняя і виготовлення великогабаритних (до 3-х м) лазерних металокерамічних дзеркал. Робота впроваджена і виконувалася на замовлення військово-промислового комплексу СРСР. Точність геометрії плоских, сферичних, асферичних дзеркал досягала 0,1 ширини інтерференційного кільця і шорсткості поверхні - Ra 0,01 мкм. Інституту належить зафіксований в публікаціях рекорд мінімальної досягнутої шорсткості обробленої поверхні на підкладках з сапфіра Ra 0,2-0,3 нм і оптичною чистотою Р 0-10¸0-20. Сертифікація проведена в Росії, США, Німеччині.
  • В інституті були створені технології, інструменти і верстати для точної обробки асферических поверхонь оптичних лінз методом траєкторного копіювання заданих складних форм. Вони були прийняті Красногорськім заводом (м. Москва) і Ленінградським оптико-механічним об"єднанням, апробовані Державним оптичним інститутом ім. С.І. Вавілова.
  • У 70-х роках, для реалізації і впровадження нового алмазно-абразивного інструменту та розробленого інститутом способу алмазного шліфування кремнієвих пластин діаметром 100-150 мм, які використовуються у виробництві інтегральних схем, в СКБ інституту був створений двошпиндельний верстат оригінальної конструкції МШ-259. Дослідним заводом випущена настановна партія верстатів (5 шт.) і впроваджена на Московському заводі шліфувальних верстатів. Всього було випущено більше 100 верстатів для основних заводів країни, які виробляють інтегральні схеми напівпровідникових приладів.
  • У 1986-1989 рр. інститут розробив унікальну лінію з 5 верстатів для комплексної обробки (різання, шліфування, полірування) водорозчинних монокристалів телуриду кадмію, використовуваних в спеціальних пристроїв нічного бачення. Ця розробка була прийнята міжвідомчою комісією Мінстанкопрома для виробничого використання. У діамантове виробництво на всіх заводах країни були впроваджені нові алмазні кола інституту з зернами синтетичних алмазів, закріпленими при вакуумному спекании в адгезионно-активної металевій зв"язці, стійкість яких перевищувала в 7 разів звичайний інструмент і досягала 9 тисяч годин при високих розмірної точності і якості обробленої поверхні. Інструмент експортувався за кордон в центри алмазного виробництва.
  • Створено 26 нових полікристалічних, композиційних матеріалів на основі алмазу і кубічного нітриду бору в їх числі «Славутич», киборит, ісміт, дісміт, алмазно-твердосплавні пластини (АТП), кібор і ін. Отримано свідоцтва про реєстрацію цих матеріалів. На основі високозносостійкого композиційного матеріалу «Славутич» (авт. свід. № 356910 з пріоритетом 23.02.1968 р.; товарний знак «Славутич» № 37493 від 12.08.1968 р.), створені нові конструкції бурових доліт для глибокого буріння нафтових і газових свердловин , організовано їх широке впровадження. У 1975-1981 рр. «Славутич» запатентований в 16-ти країнах світу (США, Англії, Бельгії, Ірані, Франції, ФРН, ПАР та ін.), Отриманий 41 патент. Колектив творців «Славутича» і організація широкого впровадження у виробництво відзначені Премією Ради Міністрів СРСР в 1981 році (газета «Соціндустрія» від 19.04.1981 р.).
  • 1486 комплектів інструментів розроблені і виготовлені в інституті для використання в операціях мікросудинної та реконструктивної хірургії, ендолімфологіі і біопсії тканин, мікрохірургії ока та отримали хорошу оцінку у фахівців-медиків.
  • За період 1961-2010 рр. випущено 334800 шт. бурових коронок, оснащених алмазами і надтвердими композитами. Ними пробурено 6026400 погонних метрів геологорозвідувальних і промислового значення свердловин на території СРСР, Близького Сходу, в Китаї. Максимальна проходка на 1 коронку досягала 720 метрів, максимальна швидкість буріння 5 м/год. Випущено 34648 великих бурових доліт, оснащених НТМ для буріння промислового значення нафтових і газових свердловин. В Україні, Росії, Казахстані, Азербайджані ними пробурено 32213592 метриа. Максимальна прохідка на долото, оснащене алмазно-твердосплавними пластинами (АТП), досягала 6200 м, максимальна швидкість буріння 11 м/ч, максимальна глибина від поверхні землі досягнута на Кольській свердловині - 12,8 км (Росія).
  • Обсяг реалізованих за 50 років матеріалів, виробів виробництва науково-технічного комплексу інституту склав (для сумісності обсяги наводяться в доларах США): 1961-1970 рр. - 67,3 млн; 1971-1980 рр. - 159,4 млн; 1981-1990 рр. - 315,5 млн; 1991-2000 рр. - 68,2 млн; 2001-2010 рр. - 21,3 млн. Загальна сума - 648,2 млн дол. США.

  

Ряд науково-технічних завдань державного значення були вирішені колективом інституту з великим економічним ефектом:

 

   - Створення виробництва порошків КНБ (кубоніта) в 1963-1990 рр. - 15 до одного;

  -  Композиційного матеріалу «Славутич» в 1967-70-90 рр. - 15 до одного;

  -  Полікристалів «Кіборит» в 1983-1985 рр. - 14 до одного;

  - Алмазно-твердосплавні пластини - 1983-1988 рр. - 20 до одного. 

    Повний ефект від створення інститутом нових виробництв надтвердих матеріалів склав за 1961-1990 рр. близько 1 млрд. рублів при початкових капвкладень - 50 мільйонів рублів.

 

Від створення в НТК інституту нового обладнання та впровадження високих технологій механічної алмазної обробки в 80-х роках отриманий ефект оцінюється сумою близько 9 млн дол. США.

У 1995 р в нових умовах ринкової економіки на базі інституту організований науково-технологічний алмазний концерн НАН України - АЛКОН. До його складу входять 12 державних організацій, на території інституту працюють 94 орендних підприємства, орендована площа становить 18530 м2 (менше 20% загальної площі), організовано роботу науково-виробничого парку, інноваційного інкубатора.

Виробничі підприємства АЛКОН за період 2006-2010 рр. випустили і реалізували продукцію на суму 56905,4 тис. грн. (7 млн 203 тис. дол. США), у тому числі алмазні і КНБ порошки і пасти - 22412,4 тис. карат, надтверді полікрісталли (алмазно-твердосплавні пластини, вставки для бурових інструментів з "Славутича") - 140 795 шт .; твердосплавні вироби - 38,6 т; алмазні та твердосплавні інструменти (горнобуровие, правлячі, ріжучі та ін.) - 127605 шт .; вироби з кераміки - 5535 шт. Енергоспоживання в 2011 р в АЛКОН становить 9308 тис. КВт / год; 357 тис. куб. м газу; 83 куб. м води. Загальна річна сума оплати за енергоносії становить 8387 тис. грн. Максимальне споживання енергоносіїв припадає на 1991 року і було за обсягом на порядок більше (10,2 рази).

В інституті організований і діє інформаційно-аналітичний центр, який є ядром інформаційної мережі інституту, який об"єднує понад 200 робочих станцій і 8 серверів. Постійно оновлювана веб-сторінка ІНМ містить найбільш актуальну інформацію про діяльність підрозділів і результатах роботи інституту. Веб-сторінку щодня відвідує до 1000 користувачів.

Інтелектуальною власністю інституту є 115 монографій, 90 збірників наукових праць, 217 довідників, методичних посібників, підручників та ін. З інформаційним обсягом 4760,3 обліково-видавничих аркушів, в їх числі такі фундаментальні видання як «Синтетичні надтверді матеріали» в 3-х т., відп. ред. М.В. Новіков, 1986 р .; М.В. Новіков, Д.В. Федосєєв, А.А. Шульженко, Г.П. Богатирьова «Синтез алмазів», 1987 р .; П.С. Кислий, М.А. Кузенкова і ін. «Карбід бору» відп. ред. М.В. Новіков, 1988 р .; А.А. Шульженко, В.Г. Гаргін, А.А. Бочечка, В.А. Шишкін «Полікристалічні матеріали на основі алмазу» відп. ред. М.В. Новіков, 1989 р .; М.В. Новіков, А.Л. Майстренко, В.Н. Кулаковський «Опір руйнуванню надтвердих композиційних матеріалів», 1993 р .; «Матеріали надтверді. Отримання і застосування »в 6-ти т. Під заг. ред. Н.В. Новикова, 2003-2007 рр .; О.Г. Лисенко, В.І. Грушко, М.В. Новіков «Скануюча зондова мікроскопія: основи методу, дослідження і модифікація поверхні алмазним зондом», 2009 р. Д.В. Федосєєв, М.В. Новіков, А.С. Вишневський, І.Г. Теремецька довідник «Алмаз», 1981 г. Монографія «Синтез алмазу» і довідник «Алмаз» перекладені і видані в Японії в 1989 р.

Кількість документів патентного фонду інституту становить 215 тис. одиниць, в числі яких близько 100 тис. описів охоронних документів всіх країн світу, що стосуються основних напрямків діяльності інституту. У їх числі 3100 авторських свідоцтв і патентів інституту, з них 350 патентів отримані в 25 зарубіжних країнах, включаючи Англію, Бельгію, США, Росію, Італію, Францію, Японію, Швецію, Білорусь та ін. До 1975 рр. включно в інституті не було ради по захисту дисертацій, тому підготовлені дисертаційні роботи співробітники інституту захищали в спецрадах інших наукових організацій. За період 1965-1975 рр. було захищено 2 докторських і 71 кандидатська дисертація. 22 грудня 1975 року наказом ВАК СРСР № 32-В затверджена спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій під головуванням В.М. Бакуля. У 1976-1977 рр. 8 співробітників інституту захистили кандидатські дисертації в цій раді, ще 8 дисертацій захищені в спецрадах інших організацій.

13 січня 1978 року наказом ВАК СРСР № 11-В затверджений спеціалізована вчена рада із захисту докторських дисертацій під головуванням академіка НАН України М.В.Новікова. За період 1978-2000 рр. співробітниками інституту за все захищено 35 докторських і 181 кандидатська дисертація, в т.ч. в спецраді інституту - 20 докторських і 107 кандидатських дисертацій.

У зв"язку з тим, що академік НАНУ М.В. Новіков був призначений головою експертної ради ВАК України із захисту дисертацій в області машинознавства та загального машинобудування, головою спеціалізованої ради інституту затверджений наказом ВАК України № 57 від 5 лютого 2001 р. чл.-кор. НАНУ В.П. Бондаренко. За період 2001-2010 рр. співробітниками інституту за все захищено 14 докторських і 35 кандидатських дисертацій, в т.ч. в спецраді інституту - 7 докторських і 34 кандидатських дисертацій. За 50 років діяльності інституту 354 співробітника захистили дисертації, в числі яких 51 докторська та 303 кандидатських роботи. За межами інституту в 1965-2010 рр. захищена 21 докторська та 146 кандидатських дисертацій в 62-х спецрадах інших міст країни, в т.ч. р.р. Якутськ, Мінськ, Москва, Новосибірськ, Ленінград, Краматорськ, Харків, Тула, Ташкент, Саратов, Перм, Куйбишев, Тбілісі, Донецьк, Горький і ін., з якими інститут протягом усього часу своєї діяльності підтримував і підтримує тісні творчі зв"язки.

Інститут підтримує творчі зв"язки з інститутами НАН України, Російської академії наук, АН Білорусі, численними зарубіжними науковими центрами в Європі, США, Японії, виконує науково-дослідні роботи по закордонним грантам і контрактами. У 2001-2010 рр. щорічно виконувалося в середньому 43 контракту на створення і поставку надтвердих матеріалів і інструментів, в т.ч. в країни СНД (Росія, Білорусь, Казахстан, Молдова) та зарубіжні країни (США, Японія, Китай, Південна Корея, Німеччина, Індія, Ізраїль, Голландія, Бразилія та ін.).

За 50 років діяльності інституту 628 наукових співробітників, інженерно-технічних працівників, конструкторів і робітників нагороджені орденами і медалями, 47 співробітників є лауреатами 19-ти Державних премій СРСР, УРСР, Вірменської РСР, України, Ради Міністрів СРСР. Всього отримано 78 Держпремій, академічних наукових премій та почесних нагород, медалей, включаючи 16 міжнародних премій, медалей, дипломів. У числі нагороджених 24 молодих вчених, 2 з яких нагороджені премією Президента України, відповідно за створення високоефективного ріжучого алмазного інструменту (2002 р., О.О. Пасічний) і за розробку і клінічну апробацію прецизійних сапфірових імплантатів (2007 г., В.В. Возний), престижною пам"ятною медаллю ім. С.М. Курнакова Російської академії наук відзначений Соложенко В.Л. за цикл робіт в галузі вивчення фазових перетворень КНБ in situ (1997 р.); Золотою медаллю і Дипломом Української федерації вчених нагороджений А.М. Катруша за роботи в області синтезу великих монокристалів алмазу (2006 р.). 

Інститут і концерн АЛКОН відзначені Міжнародними преміями і медалями, в числі яких премія і приз «Золотий Меркурій» (1982 р.) за експорт продукції і міжнародне співробітництво, отримана за рішенням ХХІІ конференції «За мир і співдружність» в Аддіс-Абебі (Ефіопія); нагорода «Золота Зірка - Арка Європи» (1998 р.) за якість продукції і її популярність в світі (Мадрид, Іспанія); нагорода «Золота медаль SPI» від Міжнародної асоціації сприяння національній промисловості за досягнуті в 1999 р. виробничо-комерційні результати (Франція, 2000 р.); премія «Одіссей» і приз від Міжнародної академії «Контенант» за видатні досягнення в області високих технологій (Франція - Росія, 2000 р.); Диплом, Золота медаль і золотий приз Міжнародного Клубу Торгових Лідерів «За кращу торгову марку ІНМ» (Мадрид, 2010 р.).

Концерн АЛКОН НАН України відзначений Дипломом «Підприємство 2010 р. « за досягнення переваги над конкурентами і досягнення почесного «9» місця серед 350000 підприємств України, підтверджене цифрами державної статистики та аудитом рейтингу. Директор АЛКОН Новіков М.В. відзначений Дипломом «Керівник року 2010 р.», директора 3-х підприємств АЛКОН (В.Н. Стокоз, Е.В. Дабіжа, В.І. Сидорко) відзначені Золотими медалями «Професійна слава України».

 

На головну

ОСНОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України
Коротка довідка про діяльність Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України
Хроніка найважливіших подій ІНМ ім. В.М. Бакуля і НТАК «АЛКОН»
РОЗДІЛ I. ПЕРЕДІСТОРІЯ НАРОДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ
РОЗДІЛ ІІ. ПОЧАТОК АЛМАЗНОГО ШЛЯХУ (60-ті роки)
РОЗДІЛ III. РОЗШИРЕННЯ І ПОГЛИБЛЕННЯ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (70-ті роки)
РОЗДІЛ IV. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛАБОРАТОРІЙ І ВІДДІЛІВ
РОЗДІЛ V. РОЗВИТОК НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ІНСТИТУТУ ДЛЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПРОГРЕСУ (80-ті роки)
РОЗДІЛ VI. НА ЗЛАМІ ЕПОХ (90-ті роки)
РОЗДІЛ VII. ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РОЗВИТОК
РОЗДІЛ VIII. НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО, ІНФОРМАЦІЙНО-РЕКЛАМНА ДІЯЛЬНІСТЬ
РОЗДІЛ ІХ. НАУКОВА ШКОЛА БАКУЛЯ - НОВІКОВА
РОЗДІЛ Х. ГРОМАДСЬКІ ТРАДИЦІЇ ЗА 50 РОКІВ
ФАКТИ І ЦИФРИ ІСТОРІЇ ІНМ

Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Україна, 04074, Київ, вул.Автозаводська, 2;
Тел.: (+38 044) 468-86-40 Факс: 468-86-25 www.ism.kiev.ua Е-mail: alcon@ism.kiev.ua